ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОЗИТИВНОГО ВПЛИВУ ІНТЕРНАЛЬНОСТІ НА САМОРОЗВИТОК МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Т. С. Кетлер-Митницька

doi:10.26661/2310-4368/2021-1-4

Т. С. Кетлер-Митницька КЗВО «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-4

Ключові слова: особистісно- професійний саморозвиток, інтернальність, психологічні умови, оптимістичний атрибутивний стиль, відповідальність, орієнтація на дію

Анотація

У статті розкрито внутрішні обставини, за яких інтернальність гальмує або стимулює саморозвиток студентів-психологів. Важливість забезпечення особистісно-професійного саморозвитку майбутніх психологів пояснено вимогами до особистісних якостей цих фахівців. Як один із внутрішніх чинників стимулювання саморозвитку розглянуто інтернальність. Розкрито психологічний зміст інтернальності як одного з двох полюсів локусу контролю. Обґрунтовано позитивний, але дещо неоднозначний характер впливу інтернальності на готовність майбутніх психологів до особистісно- професійного саморозвитку. У результаті теоретичного аналізу виокремлено умови, які провокують негативний вплив інтернальності на саморозвиток, а саме: песимістичний атрибутивний стиль (пояснення невдач стабільними глобальними внутрішніми чинниками); прийняття відповідальності тільки за причини проблем; орієнтація на стан. Проаналізовано характеристики «доброго» та «поганого» інтернального контролю відповідно до наукових поглядів різних дослідників. Сформульовано припущення щодо існування певних внутрішніх умов, за яких інтернальність буде мати більш виражений і однозначний вплив на саморозвиток студентів-психологів. На основі аналізу наукових джерел запропоновано такі умови позитивного впливу інтернальності на саморозвиток: оптимістичний атрибутивний стиль (пояснення невдач варіативними та специфічними, а успіхів – стабільними та глобальними внутрішніми чинниками); прийняття відповідальності за подолання проблем без концентрації на їхніх причинах; орієнтація на дію. Проаналізовано та конкретизовано значення цих умов для особистісно- професійного саморозвитку саме студентів-психологів з урахуванням змісту та специфіки їхньої майбутньої професійної діяльності. Наведені положення підкріплено експериментальними даними сучасних дослідників. Зроблено висновок про перспективність емпіричної перевірки припущення щодо впливу зазначених умов на характер взаємозв’язку інтернальності та особистісно-професійного саморозвитку студентів-психологів.

Посилання

1. Шевченко Н.Ф. Дослідження професійної спрямованості майбутніх психологів. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2013. № 1(5). С. 95–101.
2. Черепєхіна О.А. Розвиток ціннісного ставлення до професійного саморозвитку у студентів-психологів засобами навчально-психологічного тренінгу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2015. Вип. 1(2). С. 51–55.
3. Rotter J.B. Generalized expectances for internal versus external control of reinforcement. Psychol. Monogr. 1966. V. 80. № 1. P. 11–28.
4. Варе И.С. Субъективный контроль будущих психологов с высокой и низкой степенью сформированности смысложизненных ориентаций. Науковий огляд. 2016. № 6 (27). С. 71–79.
5. Рекешева Ф.М. Условия развития психологической готовности к профессиональной деятельности студентов-психологов : дис… канд. психол. наук: 19.00.13 / Астрахан. гос. ун-т. Астрахань, 2007. 156 с.
6. Шахов В.І. Психологічні особливості подолання складних життєвих ситуацій студентами-психологами. Розвиток особистості майбутнього психолога в умовах трансформації суспільства: монографія / В.І. Шахов, О.М. Паламарчук [та ін.]. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. С. 7–19.
7. Кетлер-Митницька Т.С. Зміст і результати впровадження програми формування інтернальності як чинника готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Вип. 46. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2019. С. 199–219.
8. Реан А.А. Психология личности. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 288 с.
9. Шамионов Р.М. Психология социального поведения личности : учеб. пособие. Саратов : Наука, 2009. 186 с.
10. Грузинська І.М. Психологічні умови розвитку творчої уяви дітей дошкільного віку: теоретичний аналіз проблеми. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. 2017. Вип. 5. С. 95–102.
11. Фернхен А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 368 с.
12. Фрейджер Р., Фейдимен Дж. Личность: теории, упражнения, эксперименты. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 608 с.
13. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. 2-е изд. Санкт-Петербург : Питер; Москва : Смысл, 2003. 860 с.
14. Henderson V., Dweck C.S. Adolescence and achievement. At the threshold: Adolescent development / S. Feldman, G. Elliott (Eds.). Cambridge (MA) : Harvard University Press, 1990. P. 308–329.
15. Гордеева Т.О. Психология мотивации достижения. Москва : Смысл; Издательский центр «Академия», 2006. 336 с.
16. Малімон Л., Дучимінська Т. Психологічний аналіз взаємозв’язку атрибутивного стилю та рівня інтернальності студентів із мотивацією їх навчальної діяльності. Педагогіка і психологія професійної освіти. Львів, 2012. № 6. С. 127–137.
17. Карась Д.В. Теоретико-методологические подходы к пониманию интернальности как психологического феномена. Сибирский психологический журнал. 2017. № 64. С. 24–48.
18. Kuhl J. Motivational and functional helpessness: The moderating effect of state versus action-orientation. Journal of Personality and Social Psychology. 1981. V. 40. P. 155–170.
19. Олефір В.О. Інтелектуально-особистісний потенціал як ресурс саморегуляції суб’єкта. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика : монографія / За ред. С. Д. Максименка, С. Б. Кузікової, В. Л. Зливкова. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. С. 81–105.
20. Шахов В.В. Особистісний оптимізм як детермінанта професійної самосвідомості майбутніх практичних психологів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. 2014. № 42(2). С. 128–133.
21. Шиліна А.А., Низовець А.О. Готовність до змін як чинник інноваційності студентів-психологів. Право і Безпека. 2016. № 4. С. 173–177.
22. Фалько Н.М., Гузь Н.В., Варіна Г.Б. Психологічні особливості актуалізації професійно-особистісної зрілості майбутнього психолога засобами гештальт-терапії. Інноваційні технології розвитку психологічних ресурсів особистості : монографія. Херсон : Вид-во ФОП Вищемирський В.С., 2019. С. 317–328.
23. Бригадир Б.М. Проблема особистісної готовності психологів до професійної діяльності. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 5(1). С. 29–33.
24. Тимошенко О.А. Формування суб’єктної орієнтованості особистості майбутнього практичного психолога : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2010. 20 с.
25. Петришин В.В. Формування професійно значущих якостей студентів-психологів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2014. Вип. 1. С. 149–160.