СТАТЕВІ ВІДМІННОСТІ У ПЕРЕЖИВАННІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ СПРИЙМАННЯ НОВИН ІЗ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Анотація
У статті розглянута проблема змін у переживанні психологічної безпеки студентською молоддю різної статі у результаті контакту зі ЗМІ. Мета статті – виявити статеві відмінності у переживанні студентською молоддю психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ залежно від індивідуально-типологічних властивостей і базових переконань особистості студентів обох статей. Було використано такі методи, як авторська експрес-анкета, Шкала ситуативної тривожності Ч. Спілберга, Індивідуально-типологічний опитувальник Л. Собчик, Шкала базисних переконань особистості. Отримані результати свідчать про те, що жінки частіше переживають підвищення відчуття небезпеки після сприймання новин зі ЗМІ, ніж чоловіки. Для студентської молоді обох статей основними джерелами отримання новин є їхнє безпосереднє оточення (сім’я, друзі, одногрупники) і такі ЗМІ, як інтернет та телебачення. Водночас жінки частіше отримують новинні повідомлення через телебачення і відчувають більшу довіру до цього ЗМІ, ніж чоловіки. До порушення психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ схильні насамперед чоловіки, які мають підвищений рівень особистісної тривожності, і жінки, які реагують на новини підвищенням ситуативної тривожності та які мають вищі показники за такими індивідуально- типологічними властивостями, як тривожність, сензитивність, ригідність і нижчі – за такими базисними переконаннями, як справедливість і удача. Основні висновки дослідження полягають у тому, що сприймання новин зі ЗМІ спричиняє психологічний відгук у студентської молоді обох статей, який виражається у зниженні в них відчуття психологічної безпеки, проте жінки більш інтенсивно ототожнюють себе з ситуаціями, які висвітлюються у новинах, ніж чоловіки. Певний склад особистості жінок лише підсилює зниження в них відчуття психологічної безпеки, оскільки такі жінки ще до перегляду новин характеризуються більшою сприйнятливістю до зовнішніх впливів і нижчими внутрішніми ресурсами опиратися їм.
Посилання
2. Баева И.А., Баев Н.Н. Психологические ресурсы защищенности студентов как показатель психологической безопасности личности. Электронный журнал «Психологическая наука и образование». 2013. № 1. С. 1–9. URL: http://psyedu.ru/files/articles/psyedu_ru_2013_1_3231.pdf.
3. Бубнова О.В., Куликова О.В. Психологическая безопасность личности как условие социальной адаптации молодых специалистов. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 1-1. URL: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=17777.
4. Вербина Г.Г. Психологическая безопасность личности. Вестник Чувашского университета. 2013. № 4. С. 196–202. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/psihologicheskaya-bezopasnost-lichnosti.
5. Шевчук Г.Й. Особливості сприйняття телевізійної інформації жіночою аудиторією. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. № 5. URL: file:///C:/Users/E8F7~1/AppData/Local/Temp/Vnadps_2012_5_52-1.pdf.
6. Ржанова И.Е., Алексеева О.С. Различия ценностей мужчин и женщин. Психологические исследования. 2017. Т. 10 № 55. С. 8. URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2017v10n55/1479-rzhanova55e.html.
7. Харламенкова Н.Е. Половые и гендерные различия в представлениях о психологической безопасности. Социальная психология и общество. 2015. Т. 6. № 2. С. 51–60.
8. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. 448 с.