КОМУНІКАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ, СХИЛЬНИХ ДО ЛІДЕРСТВА
Анотація
Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів- психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності «Психологія», що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку. У дослідженні взяли участь 60 студентів 3–4 курсів, що навчаються на освітній програмі «Психологія». У дослідженні використані методики: багатофакторний опитувальник лідерства Б. Басса, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, п’ятифакторний опитувальник особистості Р. Маккрає і Т. Коста. За результатами дослідження визначено, що більшість студентів має середній рівень лідерських якостей. Усі фактори трансформаційного лідерства добре розвинені в психологів, але найбільше виражені вплив та управління. Домінуючими типами міжособистісних взаємовідносин у студентів із високим рівнем лідерства є авторитарний і товариський стиль, а з низьким – товариський та альтруїстичний. Особистісні характеристики психологів: із високим рівнем лідерства: екстраверсія (оптимістичні, активні й енергійні), прихильність (добрі та чуйні); з низьким рівнем: інтроверсія (не впевнені в собі, замкнуті й розсудливі), відособленість (самостійні, незалежні й холодні в ставленні до інших). В обох досліджуваних групах виявлені самоконтроль (відповідальні, точні й наполегливі), емоційна стійкість (емоційно зрілі, спокійні й реалістичні) та експресивність (емоційність і легке ставлення до життя).
Посилання
2. Романовський О.Г., Бондаренко В.В. Інноваційне формування повного спектру особистісних якостей лідера у всіх видах професійної діяльності на прикладі майбутніх психологів. Теорія і практика управління соціальними системами. 2017. № 2. С. 3–13.
3. Arendt J.F., Pircher Verdorfer A., Kugler K.G. Mindfulness and leadership: Communication as a behavioral correlate of leader mindfulness and its effect on follower satisfaction. Frontiers in psychology. 2019. № 10. P. 667.
4. Fassinger R.E., Good G.E. Academic leadership and counseling psychology: Answering the challenge, achieving the promise. The Counseling Psychologist. 2017. № 45(6). P. 752–780.
5. Frieder R.E., Wang G., Oh, I.S. Linking job-relevant personality traits, transformational leadership, and job performance via perceived meaningfulness at work: A moderated mediation model. Journal of Applied Psychology. 2018. № 103(3). P. 324.
6. Hackman M.Z., Johnson C.E. Leadership: A communication perspective. Waveland press. 2013. P. 530.
7. Hewitt A.A., Watson L.B., DeBlaere C., Dispenza F., Guzmán C.E., Cadenas G., Ferdinand L. Leadership development in counseling psychology: Voices of leadership academy alumni. The Counseling Psychologist. 2017. № 45(7). P. 992–1016.
8. Johansson C., Bäck E. Strategic leadership communication for crisis network coordination. International Journal of Strategic Communication. 2017. № 11(4). P. 324–343.
9. Riggio R.E. Teaching leadership: Most any psychologist can do it. Teaching of Psychology. 2015. № 42(4). P. 361–367.
10. Shullman S.L. Leadership and counseling psychology: Dilemmas, ambiguities, and possibilities. The Counseling Psychologist. 2017. № 45(7). P. 910–926.
11. Wang A.Y., Frederick C.M. Leadership in higher education: Opportunities and challenges for psychologist-managers. The Psychologist-Manager Journal. 2018. № 21(3). P. 197.