ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ КУРСАНТІВ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Т. В. Данильченко

doi:10.26661/2310-4368/2021-4-5

Т. В. Данильченко http://orcid.org/0000-0001-8809-0132

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-5

Ключові слова: особистісне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, суб’єктивне соціальне благополуччя, психологічне благополуччя, пандемія, курсанти

Анотація

У статті йдеться про особливості особистісного благополуччя курсантів в умовах пандемії. Особистісне благополуччя розглядається як екзистенційний мультиконцепт, що відображає баланс між пошуком суб’єктом задоволення (позитивних емоцій) у різних життєвих сферах згідно з імпліцитною концепцією благополуччя та розкриттям особистісного потенціалу й досягнення гармонії між внутрішнім і зовнішнім світом, на основі базових емоційних характеристик особистості і позитивних рис характеру. Курсанти, що перебувають у специфічних умовах навчання, переживають тиск як із боку навчального закладу (акцент оцінювання і порівняння, нормованість та жорстка організація життєвого простору), так і з боку соціального середовища (контактні обмеження, пов’язані з пандемію COVID-19, дистанційне навчання). Тому перевірялося припущення про зниження благополуччя особистості. У дослідженні взяли участь курсанти Академії Державної пенітенціарної служби: 60 осіб (30 хлопців і 30 дівчат) у вересні – листопаді 2019 року, 106 осіб (43 дівчини і 63 хлопці) у вересні – жовтні 2021 року. Спостережені такі особливості. По-перше, рівень суб’єктивного (афективного) благополуччя не змінився («задоволений незначною мірою») – відбулася гедоністична адаптація. По-друге, виявлені статеві відмінності у змінах суб’єктивного соціального благополуччя. Не змінилася емоційна оцінка стосунків із близьким колом спілкування та пошук соціального схвалення в курсанток. У юнаків-курсантів підвищились значущість соціальних зв’язків та потреба в активній участі у групових процесах. По-третє, психологічне благополуччя зросло: до початку пандемії в курсантів, як юнаків, так і дівчат, воно було нижче, ніж в її активний період. Особливі зміни стосувалися розуміння життєвих цілей – відбулася актуалізація побудови життєвих планів у ситуації пандемічної невизначеності. Також зафіксоване підвищення показників особистісного зростання та компетентності, оскільки ситуація пандемії дала можливість отримати новий досвід і віднайти більш ефективні форм поведінки. Рівень переживання загального особистісного благополуччя статистично достовірно підвищився: особи з його високим рівнем становили 25,8 % до пандемії і 38,7 % під час її перебігу.

Посилання

1. Бонивелл И. Ключи к благополучию: Что может позитивная психология. Москва : Время, 2009. 192 с.
2. Батурин Н.А., Башкатов С.А., Гафарова Н.В. Теоретическая модель личностного благополучия. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия «Психология». 2013. Т. 6. № 4. С. 4–14.
3. Волинець Н.В. Психологія особистісного благополуччя персоналу Державної прикордонної служби України : дис. … докт. псих. наук : 19.00.01. Київ, 2020. 543 с.
4. Данильченко Т.В. Місце поняття «особистісне благополуччя» в системі категорій позитивної психології. Науковий вісник Сіверщини. Серія «Освіта. Соціальні та поведінкові науки». 2020. № 2(5). С. 52–69. DOI: /10.32755/sjeducation.2020.02.052.
5. Данильченко Т.В. Особливості особистісного благополуччя студентів в специфічних умовах навчання. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціальних та поведінкових наук – 2020 : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Чернігів, 23–24 квітня 2020 р. : у 2 т. Т. 1 : Академія Державної пенітенціарної служби. Чернігів : Академія ДПтС, 2020. С. 224–228.
6. Данильченко Т.В. Сравнительный анализ личностного благополучия украинских и белорусских студентов. Вестник Полоцкого государственного университета. Серия Е «Педагогические науки. Психология». 2020. № 7. С. 49–54.
7. Карапетян Л.В., Глотова Г.А. Исследование параметров эмоционально-личностного благополучия российских студентов (окончание). Вестник Московского университета. Серия 14 «Психология». 2018. № 3. С. 60–75.
8. Гімаєва Ю.А., Малофейкіна К.О. Особистісна зрілість та суб’єктивне благополуччя у студентів денної та заочної форм навчання в університеті. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2019. Вип. 67. С. 15–24. DOI: 10.26565/2225-7756-2019-67-02
9. Дубчак О.Б., Чубата Т. Психологічні чинники переживання почуття суб’єктивного благополуччя студентами-психологами. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія». 2019. № 15. С. 123–130.
10. Єрмолаєва Є.С. Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 4. Т. 2. С. 36–40.
11. Данилюк І.В., Купрєєва О.І. Психологічне благополуччя в просторі самореалізації студентської молоді. Щастя та сучасне суспільство : збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 20–21 березня 2020 р. Львів : СПОЛОМ, 2020. С. 63–66.
12. Березовська Л.І., Туркіна К.Г. Психологічне благополуччя майбутніх психологів. Психологія національної безпеки і благополуччя особистості : тези І Міжнародної науково-практичної конференції, 14–15 березня 2019 р., м. Львів. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. С. 201–203.
13. Габа І.Н. Психологічне благополуччя студентської молоді: ґендерний аспект. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 1. Т. 1. С. 150–154.
14. Жарікова С.Б. Ґендерна специфіка взаємозв’язку психологічного благополуччя та диференційних типів рефлексії у студентів-першокурсників. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6. Т. 1. С. 43–46.
15. Гранкіна-Сазонова Н.В. Психологічне благополуччя та життєстійкість студентів-психологів як важливі чинники освоєння професії. Psychological Journal. 2018. № 7(17). С. 23–42.
16. Харченко А.С., Гончарова Н.О. Особливості психологічного благополуччя студентів із різним типом спрямованості. Психологія і особистість. 2017. № 2(12). С. 186–194.
17. Ігумнова О.Б., Джигун Л.М., Руденок А.І. Психологічне благополуччя майбутніх психологів з різними типами мотивації досягнень. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія». 2020. № 1(16). С. 164–172.
18. Сердюк Л.З. Фактори психологічного благополуччя студентів. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018. Вип. 6. С. 51–59.
19. Гуляєва О.В. Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Харків, 2018. 207 с.
20. Психологічне благополуччя особистості в період пандемії COVID-19 / І.Г. Тітов та ін. Психологія і особистість. 2020. № 2(18). C. 55–76.
21. Поліщук О.М., Колтунович Т.А. Особливості взаємозв’язку психологічного благополуччя та емоційних переживань студентів-психологів. Ракурси психологічного благополуччя особистості : збірник тез доповідей Всеукраїнського науково-практичного семінару «Ракурси психологічного благополуччя особистості», 9 червня 2017 р. Ніжин. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 137–141.
22. Данильченко Т.В. Особливості суб’єктивного соціального благополуччя у студентської молоді. Сучасна молодь у соціально-психологічному вимірі: здобутки чернігівських психологів. Чернігів : Десна Поліграф, 2017. С. 287–304.
23. Коваленко А.Б., Грищук Е.Ю., Рогаль Н.І. Чинники психологічного благополуччя курсантів. Український психологічний журнал. 2020. № 1(13). С. 85–104.
24. Шеховцова Н.А., Селюкова Т.В. Задоволеність життям і професійною діяльністю майбутніх працівників ДСНС України, які знаходяться під різним стилем керівництва. Особистість, суспільство, закон : тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора С.П. Бочарової, 24 квітня 2020 р., м. Харків, Україна / МВС України, Харківськ. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2020. С. 321–324.
25. Данильченко Т.В. Питальник «Суб’єктивне соціальне благополуччя»: методологічне обґрунтування і процедура розробки. East European Scientific Journal. 2015. № 3(4). С. 20–29.
26. Осин Е.Н., Леонтьев Д.А. Апробация русскоязычных версий двух шкал экспресс-оценки субъективного благополучия. Материалы ІІІ Всероссийского социологического конгресса. Москва : Институт социологии РАН ; Российское общество социологов, 2008. CD. URL: https://www.hse.ru/pubs/share/direct/document/78753837 (дата звернення: 23.03.2013).
27. Жуковская Л.В., Трошихина Е.Г. Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал. 2011. № 2(32). С. 82–93.
28. Данильченко Т.В. Переживання особистісного благополуччя на першому етапі пандемії COVID-19 (у друці).
29. Easterlin R.A. Building a Better Theory of Well-Being. Economics and Happiness / L. Bruni, P.L. Porta (Eds.). Oxford : Oxford University Press, 2005. P. 29–64.
30. Эриксон Э. Детство и общество. Москва : Ленато, 1996. 592 с.
31. Ryff C.D., Singer В. Best news yet on the six-factor model of well-being. Social Science Research. 2006. № 35(4). С. 1103–1119.