ҐЕНДЕРНА ТА ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОВПЛИВ

Ключові слова: особистість, ідентичність, професійна ідентичність, ґендерна ідентичність, компоненти професійної та ґендерної ідентичності, професійне самовизначення

Анотація

У статті висвітлюється питання взаємозв’язку та взаємовпливу ґендерної та професійної ідентичності, обґрунтовується актуальність дослідження цієї проблематики з метою підвищення адаптивності особистості, її розвитку, сприяння ефективній професійній діяльності, активізації продуктивної співтворчості людей різної ґендерної приналежності для розвитку суспільства загалом. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди щодо визначення професійної ідентичності, виокремлення її основних компонентів та чинників, що впливають на її формування, умов ідентифікації особистості як професіонала. Також висвітлено поняття ґендерної ідентичності, її структури. З’ясовано, що основними у формуванні ґендерної ідентичності виступають індивідуальні та психофізіологічні особливості розвитку, а біологічні характеристики лише доповнюються психологічною статтю. На підставі вивченого теоретичного матеріалу зроблено висновок, що ґендерна та професійна ідентичності як складові частини соціальної ідентичності мають схожі компоненти (когнітивний, афективний, конативний), значною мірою впливають на формування і розвиток особистості. Це дало змогу стверджувати, що дані види ідентичності особистості пов’язані одна з одною і можуть впливати одна на одну у процесі життєдіяльності особистості. Емпіричним шляхом визначено, що тип сформованості професійної ідентичності у студентів другого і четвертого курсів значно відрізняється загалом і за ґендерним аспектом зокрема – для студентів другого курсу характерна «дифузна ідентичність» (40 %), для студентів четвертого курсу – «досягнута ідентичність» (33 %). Водночас значна частина студентів-економістів четвертого курсу мають статус професійної ідентичності «мораторій» (30 %). Висунуто гіпотезу, що формування і розвиток ґендерної ідентичності, зміна чинників, які на неї впливають, у представників різних статей проходять по-різному. Як перспектива дослідження пропонується проведення більш детального теоретико-емпіричного вивчення основних компонентів ґендерної та професійної ідентичності, розроблення навчальних і тренінгових програм розвитку професійної ідентичності особистості з урахуванням ґендерного аспекту.

Посилання

1. Эннс Е. Технологии формирования профессионального самосознания студентов помогающих профессий. Психология в России и за рубежом: материалы Международной научной конференции, октябрь 2011 г., г. Санкт-Петербург. Санкт-Петербург : Реноме, 2011. С. 123–125.
2. Поваренков Ю. Психологическое содержание профессиональной идентичности. Сибирский психологический журнал. 2006. Вып. № 24. С. 53–58.
3. Шнейдер Л. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг : учебное пособие. Москва : Изд-во Моск. психол.-соц. ин-та, 2004. 312 с.
4. Зеер Э. Психология профессионального. Москва : Моск. психолого-соц. ин-т ; Воронеж : МОДЭК, 2003. 480 с.
5. Белокрылова Г. Профессиональное становление студентов-психологов : дис... канд. психол. наук : 19.00.05. Москва, 1997. 198 с.
6. Мищенко Т. Определение содержания понятия профессиональной идентичности. Кризис идентичности и проблемы становления гражданского общества : сборник научных трудов. Ярославль : Изд-во ЯГПУ, 2003. С. 168–176.
7. Кочкурова О. Психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх учителів : автореф. дис. … канд. психол. Наук : 19.00.07. Київ, 2011. 20 с.
8. Єгорова Є. Феномен професійної ідентичності: психологічний аналіз. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2002. Вип. 43. С. 70–73.
9. Лукіянчук А. Розвиток професійної ідентичності майбутніх педагогів в умовах поза навчальної роботи (психологічного клубу) : навчально-методичний посібник. Київ : Дельфін, 2007. 93 с.
10. Шнейдер Л. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг : учебное пособие. Москва : МСПИ ; Воронеж : МОДЭК, 2004. 600 с.
11. Иванова Н., Кулаева Е. Самоопределение женщин с различными типами гендерной идентичности. Вопросы психологии. Москва, 2011. Вып. № 1. С. 105–115.
12. Микляева А., Румянцева П. Социальная идентичность личности: содержание, структура, механизмы формирования : монография. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2008. 312 с.
13. Психология человека от рождения до смерти / под общ. ред. А. Реана. Москва : АСТ, 2015. 656 с.
14. Ткалич М. Дослідження ґендерної ідентичності, стереотипів та ролей персоналу організацій методом незакінчених речень. Організаційна психологія. Економічна психологія. Київ : Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, Укр. асоц. організац. психологів та психологів праці, 2015. Вип. № 1. С. 147–158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ophep_2015_1_17
15. Шишлова Е. Гендерная идентичность как фактор развития. Право и управление. XXI век. Москва : МГИМО, 2012. Вып. № 1 (22). С. 63–65. URL: http://www.pravo.mgimo.ru/sites/default/files/pdf/12_shishlovae.pdf
16. Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві / Інститут соціології НАН України, Центр соціальних експертиз. Київ : Видавництво ТОВ «Компанія ВАІТЕ», 2007. URL: https://sociology.knu.ua/sites/default/files/library/elopen/gender_stereotypes.pdf
Опубліковано
2022-02-11
Як цитувати
Іванощук, Л. О. (2022). ҐЕНДЕРНА ТА ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОВПЛИВ. Журнал сучасної психології, (4), 47-53. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-6