ПСИХОТЕРАПІЯ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ОСОБИСТОСТІ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ

Ключові слова: травматичний стрес, травма, психокорекційна програма, дезадаптація, критерії, симптоми.

Анотація

У статті розкрито сутність поняття «посттравматичний стресовий розлад». Описано основні критерії та симптоми посттравматичного стресового розладу. Проаналізовано основні джерела виникнення посттравматичного стресового розділу у житті людини: війни, катастрофи, дорожньо- транспортні пригоди, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо. Зроблено акцент на понятті психологічної травми та її впливові на психіку особистості. Розкрито наслідки пережитої травмівної події на особистість на поведінковому, когнітивному, емоційному, психосоматичному та симптоматичному рівнях. Проаналізовано основні підходи та методи психотерапії особистості, яка має посттравматичний стресовий розлад. Розглянута проблема психологічної допомоги людям, які постраждали від травматичних подій і страждають на посттравматичний стресовий розлад. Описано основні психотерапевтичні підходи до роботи з особистістю, яка має посттравматичні стресові розлади, такі як: арт-терапія, когнітивно- поведінкова психотерапія, медичні підходи до лікування людей з посттравматичним стресовим розладом та інші. Наведено дані окремих метааналізів, згідно з якими в рамках когнітивно-поведінкової терапії розробляються найбільш ефективні методи втручання. У роботі описані результати емпіричного дослідження учасників бойових дій, у яких під час діагностики було підтверджено наявність посттравматичного стресового розладу. Для військовослужбовців було розроблено психокорекційну програму з комплексом психокорекційних та психотерапевтичних методів з метою допомоги у подоланні посттравматичного стресового розладу. Психокорекційна програма спрямована на вираження почуттів та емоцій, соціальну підтримку, заохочення нормальної реакції на травматичну ситуацію, покращення стану військовослужбовців на поведінковому, когнітивному рівнях. Після проходження програми ми засвідчили зміни в психоемоційній, поведінковій та комунікативній сферах військовослужбовців. Знизився рівень тривожності, песимізму, почуття провини, дратівливості та підвищився рівень адаптивності.

Посилання

1. Малкина-Пых И.Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. Москва : Эксмо. 2005. 960 с.
2. Карвацька Н.С. Патогенетичні механізми розвитку посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції. Клінічна та експериментальна патологія. 2017. Т. VI. № 1 (59). С. 75–78.
3. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками АТО на етапі відновлення : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ. 2017. 282 с.
4. Михайлов Б.В. Розлади психіки і поведінки екстремально-психологічного походження. Психічне здоров’я. 2015. № 2 (47). С. 9–18.
5. Карвацька С.Н., Юрценюк О.С., Савка С.Д. та інші. Патогенетичні особливості посттравматичного розладу на тлі закритої черепно-мозкової травми в учасників антитерористичної операції. Буковинський медичний вісник. 2017. № 2 (82). Ч. 2. С. 53–56.
6. Коваль І.А. Діагностика і диференційна діагностика гострого стресового розладу та посттравматичного стресового розладу в загальномедичній практиці. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 27. С. 210–219.
7. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса. Москва : Институт психологии РАН. 2009. 303 с.
8. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. Москва : Наука. 2013. 368с.
9. Юрценюк О.С., Ротар С.С. Непсихотичні психологічні розлади в осіб, які брали участь в озброєному протистоянні на Сході України. 2020. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/276624436.pdf.
10. Семененко С.І. Особливості перебігу посттравматичного стресового розладу у демобілізованих учасників АТО, які перебувають на реабілітації у санаторно-курортних умовах. Український вісник психоневрології. 2016. Т. 24. Вип. 2. С. 69–73.
11. Стаднік І.В. Психологічні особливості переживання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) учасниками зони антитерористичної операції (АТО). Психологія: реальність і перспективи. 2015. Вип. 4. С. 244–248.
Опубліковано
2022-05-30