ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОСТІ, АГРЕСИВНОСТІ ТА СУБ’ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

А. В. Курова

doi:10.26661/2310-4368/2022-1-6

А. В. Курова https://orcid.org/0000-0001-6595-492X

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-6

Ключові слова: особистість, ситуація невизначеності, форма навчання, нервово- психічне напруження, особистісна тривожність, реактивна тривожність, локус контролю, емоційна сфера.

Анотація

Стаття присвячена теоретико-емпіричному дослідженню психологічних особливостей емоційності, агресивності та суб’єктивного контролю молоді в умовах невизначеності. Показано, що в психології наявні багато визначень ситуації невизначеності, її розглядають як незавершеність процесу сприйняття або пізнання у ситуаціях дефіциту, нечіткості або протиріччя інформації; нову, складну ситуацію, що має багато взаємовиключних інтерпретацій; повну відсутність інформації про способи дії у незнайомій ситуації. Серед її основних ознак виділяють інформаційні та інформаційно-особистісні. Інтерпретація та переживання ситуації невизначеності залежить від поведінки конкретної людини в реальній життєвій ситуації. Тому емпіричне дослідження динаміки індивідуально-особистісних проявів здобувачів вищої освіти, які навчаються аудиторно та дистанційно в період пандемії COVID-19, є актуальним. Виявлено, що в період тривалого дистанційного навчання у здобувачів вищої освіти рівень нервово-психічного напруження вищий, аніж у період проведення аудиторних занять. Констатовано статистично значущі відмінності між тривожністю та агресією, причому їх значення в період тривалого дистанційного навчання значно підвищується, що свідчить про зростання цих станів, оскільки строки завершення пандемії невідомі, вірус активно мутує, у засобах масової інформації новини подаються емоційно забарвлені та різні за змістом. Високий рівень особистісної тривожності в період тривалого дистанційного навчання може бути пов’язаний з відсутністю соціальної підтримки з боку оточуючих, розбіжністю потреби у позитивному ставленні до себе та реальним ставленням оточуючих або браком цього ставлення, а також із заниженою самооцінкою. Під час тривалого дистанційного навчання у респондентів зафіксовано домінуючі емоції: інтерес, радість, здивування та горе, кількісні показники радості та горя трохи вищі, аніж у процесі аудиторних занять, показники інтересу та здивування, навпаки, нижчі. Це пов’язане зі зниженням самокритичності під час дистанційної форми навчання. Крім того, особи з інтернальним локусом контролю переживають напругу важче, тому саме вони становлять групу ризику щодо негативної дії ситуації невизначеності.

Посилання

1. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. Психологический журнал. 2013. № 1. С. 3–16.
2. Аракелов Г.Г., Лысенко Н.Е., Шотт Е.К. Психофизиологический метод оценки тревожности. Психологический Журнал. 2013. № 2. С. 37–51.
3. Белинская Е.П. Конструирование идентификационных структур личности в ситуации неопределенности. Социально-экономическая трансформация № 130. 2001. С. 30–53.
4. Белорусова Е.А. Ситуация неопределенности как источник развития личности. Молодой ученый. 2018. № 50 (236). С. 455–459.
5. Голубев А.М. Исследование связи личностных особенностей с особенностями поведения и оценки в ситуации неопределенности. Человек в условиях неопределенности. Новосибирск, 18–19 мая, 2016.
6. Гусев А.И. К проблеме измерения толерантности к неопределенности. Практична психологiя та соцiальна робота. 2007. № 8. С. 75–80.
7. Зинченко В.П. Толерантность к неопределенности: новость или психологическая традиция? Человек в ситуации неопределенности. Москва : ТЕИС, 2013. С. 26–27.
8. Корнилова Т.В. Принцип неопределенности в психологии выбора и риска. Психологические исследования. 2015. Т. 8. № 40. С. 9–12.
9. Кригер Е.Є. Ситуации неопределенности и проблемные ситуации: общее и особенное. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 2. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/ view?id=12030.
10. Льдокова Г.М. Негативные психические состояния студентов в ситуациях с неопределенным исходом. Елабуга : ОАО «Алмедиа», 2013. 174 с.
11. Мажирина К.Г., Первушина О.Н., Джафарова О.А. Изменение стратегий поведения человека в ситуации неопределенности в курсе игрового компьютерного биоуправления. Вестник Новосибирского государственного университета. Cерия: Психология. 2007. Т. 1, вып. 1. С. 44–50.
12. Поддъяков А.Н. Преднамеренное создание трудностей и совладание с ними. Психологические исследования, 2008. № 1(1). С. 34–47. 13. Averill J.R. Personal control over aversive stimuli and its relationship to stress. Psychological Bulletin, 1973. Vol. 80. P. 286–303.