ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У БАТЬКІВ ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ ПОВЕДІНКИ

Анотація

Статтю присвячено теоретичному та емпіричному вивченню психологічних особливостей прояву емоційного вигорання у батьків дітей із розладами поведінки. Продемонстровано, що в психології обґрунтовано багато теорій, які пояснюють феномен емоційного вигорання з різних методологічних позицій. Аргументовано, що наявні наукові уявлення є недостатніми для чіткого розуміння психологічних корелятів емоційного вигорання у батьків дітей із розладами поведінки, що обмежує можливості врахування всіх важливих факторів у розробці психокорекційних та психопрофілактичних програм. Підтримано позицію вчених стосовно того, що симптоми емоційного вигорання вказують на наявність психічного перевантаження, яке призводить до дезінтеграції емоційної сфери особистості. Акцентовано увагу на тому, що емоційне вигорання має безпосередній зв’язок із психологічним стресом та виступає захисною реакцією на тривалі психічні навантаження у міжособистісних комунікаціях. Показано, що батьківське вигорання – це специфічний синдром, що виникає внаслідок тривалого впливу хронічного батьківського стресу та охоплює три виміри: сильне виснаження, пов’язане з батьківською роллю, емоційне віддалення від дітей і відчуття неефективності батьківської ролі. Зауважено, що проблема емоційного вигорання батьків потребує подальшого експериментального вивчення. Підкреслено практичну вагомість психологічного дослідження специфічних чинників емоційного вигорання у батьків дітей із таким порушенням поведінки, як «синдром дефіциту уваги з гіперактивністю». За результатами аналізу отриманих емпіричних даних доведено, що батьки, чиї діти мають розлади поведінки, перебувають у зоні ризику щодо емоційного вигорання. Виявлено, що значущі зв’язки з рівнем батьківського вигорання мають такі виміри батьківського ставлення, як «симбіоз» та «інфантилізація». Встановлено взаємозалежність між стилем «симбіоз» та «емоційне дистанціювання», що підтверджує важливість встановлення здорових психологічних кордонів з дитиною для попередження емоційного вигорання батьків. На підставі узагальнення результатів проведеного емпіричного дослідження зроблено висновок, що емоційне вигорання у батьків тісно пов’язане зі стилем батьківського ставлення до дитини. Наголошено на доцільності цілеспрямованого пошуку адекватних способів психологічного впливу на особистість дитини під час виникнення поведінкових проблем. Перспективою подальшого дослідження визначено пошук та обґрунтування ефективних методів психологічної профілактики емоційного вигорання у батьків дітей, що мають розлади поведінки.