НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ключові слова: національна ідентичність, позитивність, чіткість, прагнення, іноземний студент, заклад вищої освіти.

Анотація

Позитивна і чітка національна ідентичність студентської молоді як громадян держави забезпечує стабільність кожної нації. Студентський вік визначено сенситивним у розвитку національної ідентичності особистості. Мета статті – експериментально дослідити параметри національної ідентичності іноземних студентів закладів вищої освіти України. Висвітлено психологічну сутність феномена «національна ідентичність». В експериментальному дослідженні застосовано модифіковані методики оцінки позитивності й невизначеності етнічної ідентичності та етнічної афіліації. Більшу кількість іноземних студентів українських закладів вищої освіти вирізняє високий рівень позитивності національної ідентичності, значно меншу – середній і низький рівні. Більшу кількість досліджуваних характеризує низький рівень чіткості національної ідентичності, значно меншу – високий і середній рівні. У більшої кількості іноземних студентів закладів вищої освіти виявлено середній і низький рівні націоафіліативних прагнень. Високий рівень цих прагнень у досліджуваних відсутній. У більшої кількості іноземних студентів закладів вищої освіти встановлено середній і низький рівні антинаціоафіліативних прагнень, у меншої – високий рівень. За допомогою методів математичної статистики доведено, що іноземні студенти українських закладів вищої освіти з переважаючими націоафіліативними прагненнями позитивніше ставляться до власного націокультурного походження і національної належності, на противагу досліджуваним із антинаціоафіліативними прагненнями. Також іноземні студенти закладів вищої освіти з переважаючими націоафіліативними прагненнями чіткіше усвідомлюють своє націокультурне походження і національну належність порівняно з досліджуваними з антинаціоафіліативними прагненнями.

Посилання

1. Співак Л.М. Психологія розвитку національної самосвідомості особистості в юності : монографія. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня Рута», 2015. 300 с.
2. Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности. Москва : Смысл, 1998. 389 с.
3. Татарко А.Н., Лебедева Н.М. Методы этнической и кросс-культурной психологии. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2011. 238 с.
4. Kim T. Transnational academic mobility, internationalization and interculturality in higher education. Intercultural Education. 2009. Vol. 20(5). Р. 395–405. URL: https://doi.org/10.1080/14675980903371241.
5. Kyvliuk O. & Svyrydenko D. Academic mobility as “brain drain” phenomenon of modern higher education. Studia Warmi’nskie. 2017. Vol. 54. Р. 361–371.
6. Savenkova L. & Svyrydenko D. Academic Mobility and Academic Migration Issues: the Case of Ukrainian Higher Education. Interdisciplinary Studies of Complex Systems. 2018. Vol. 13. Р. 57–65. URL: https://doi.org/10.31392/iscs.2018.13.057.
Опубліковано
2022-05-30
Як цитувати
Співак, Л. М., & Османова, А. М. (2022). НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Журнал сучасної психології, (1), 79-85. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-9