ШКАЛА СПРИЙНЯТОГО СТРЕСУ (PSS-10): АДАПТАЦІЯ ТА АПРОБАЦІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

О. О. Вельдбрехт; Н. І. Тавровецька

doi:10.26661/2310-4368/2022-2-2

О. О. Вельдбрехт http://orcid.org/0000-0001-7805-0890
Н. І. Тавровецька http://orcid.org/0000-0002-9497-7386

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2

Ключові слова: когнітивна оцінка стресової ситуації, ресурси подолання стресу, копінг, життєстійкість, стресостійкість, психологічна пружність, психотравма

Анотація

Представлено психометричні властивості україномовної версії Шкали сприйнятого стресу Ш. Коена. Це простий, ефективний, визнаний у світі інструмент для оцінки сприйняття стресу і його потенційних наслідків. Після процедури прямого/зворотного перекладу та пілотажу шкала була включена в онлайн-опитування українців стосовно переживання стресу та ресурсів його подолання на 10–11 тижні війни. Вибірку склали 318 цивільних осіб віком від 14 до 70 років, серед яких 82,7% жінок (переважно херсонці, що перебували в окупації або вимушено покинули власні домівки). Крім PSS-10, респонденти заповнили анкету з переліком травмівних подій, Госпітальну шкалу тривоги та депресії; Шкалу резильєнтності Коннор-Девідсона, Опитувальник позитивного і негативного афекту. За отриманими даними, Альфа Кронбаха для шкали з 10 питань склала 0,840. У вибірці отримані оцінки PSS в інтервалі від 6 до 40 балів із середнім 25,64±6,72. Це більше, ніж показники будь-якої вибірки, опубліковані раніше, що пояснюється аномальними умовами життя, в яких перебували респонденти. Найбільше стрес відчували юнаки 14–19 років, найменше – особи 35–39 років. Суб’єктивна оцінка напруженості у жінок значно вища, ніж у чоловіків (р=0,000). Загальна оцінка сприйнятого стресу корелює з насиченістю життя негативним досвідом: коли учасники дослідження безпосередньо переживали важку подію (р=0,022), ставали свідком нещасть інших (р=0,004), коли травмівні події траплялися з їх близькими (р=0,015), із відчуттям страху перед загрозами, які можуть трапитись (р=0,005). Оцінка PSS негативно корелює з показником психологічної стійкості та вираженістю позитивних емоцій за останні тижні; прямо – з вираженістю негативних емоцій, проявами тривожної та депресивної симптоматики (в усіх випадках р=0,000). Дослідження доводить внутрішню узгодженість, критеріальну, конструктну і прогностичну валідність Шкали сприйнятого стресу. Це ефективний інструмент для оцінки суб’єктивного сприйняття життєвої ситуації як неконтрольованої та непередбачуваної, що висуває надмірні вимоги до людини. Використання шкали дозволяє виявити респондентів, вразливих до негативного впливу стресу.

Посилання

1. Кліманська М.Б., Галецька І.І. Психометрична характеристика опитувальника позитивного і негативного афекту (ОПАНА), розробленого на основі методики PANAS. Психологічний часопис. 2020. № 6(4). С. 119–132. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.10
2. Школіна Н.В., Шаповал І.І., Орлова І.В., Кедик І.О., Станіславчук М.А. Адаптація та валідизація україномовної версії шкали стресостійкості Коннора – Девідсона-10 (CD‑RISC-10): апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Український ревматологічний журнал. 2020. № 80(2). С. 66–72. DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236
3. Andreou E., Alexopoulos E.C., Lionis C. et al. Perceived Stress Scale: reliability and validity study in Greece. International journal of environmental research and public health. 2011. Vol. 8. Pp. 3287–3298. DOI: 10.3390/ijerph8083287
4. Burns V. E., Drayson M., Ring C., Carroll D. Perceived stress and psychological well-being are associated with antibody status after meningitis C conjugate vaccination. Psychosomatic Medicine, 2002. Vol. 64(6). Рр. 963–970. DOI: 10.1097/01.psy.0000038936.67401.28
5. Chen Y., Peng Y., Ma X., Dong X. Conscientiousness Moderates the Relationship Between Perceived Stress and Depressive Symptoms Among U.S. Chinese Older Adults. The journals of gerontology. Series A, Biological sciences and medical sciences. 2017. Vol. 72(1). Р. 108–112. DOI: 10.1093/gerona/glw172
6. Chiu A., Chon S. Y., Kimball A. B. The response of skin disease to stress: Changes in the severity of acne vulgaris as affected by examination stress. Archives of Dermatology. 2003. Vol. 139. Рр. 897–900. DOI: 10.1001/archderm.139.7.897
7. Cohen S., Janicki-Deverts D. Who’s stressed? Distributions of psychological stress in the United States in probability samples from 1983, 2006, and 2009. Journal of Applied Social Psychology, 2012. Vol. 42(6). Рр. 1320–1334. DOI: 10.1111/j.1559-1816.2012.00900.x.
8. Cohen S., Williamson G. Perceived Stress in a Probability Sample of the United States. The Social Psychology of Health: Claremont Symposium on Applied Social Psychology / S. Spacapan, & S. Oskamp (Eds.). Newbury Park, CA : Sage, 1988. Рp. 31–67.
9. Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 1983. Vol. 24, Рр. 385–396. DOI : https://doi.org/10.2307/2136404
10. Connor K., Davidson J. Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 2003. Vol. 18(2). Рр. 76–82. DOI: 10.1002/da.10113
11. Deeken F., Häusler A., Nordheim J. et al. Psychometric properties of the Perceived Stress Scale in a sample of German dementia patients and their caregivers. International Psychogeriatrics, 2018. Vol. 30(1). Рр. 39–47. DOI: https://doi.org/10.1017/S1041610217001387
12. Ebrecht M., Hextall J., Kirtley L.G. et al. Perceived stress and cortisol levels predict speed of wound healing in healthy male adults. Psychoneuroendocrinology. 2004. Vol. 29(6). Рр. 798–809. DOI: 10.1016/S0306-4530(03)00144-6
13. Engidaw N.A., Mekonnen A.G., Amogne F.K. Perceived stress and its associated factors among pregnant women in Bale zone Hospitals, Southeast Ethiopia: a cross-sectional study. BMC Research Notes, 2019. Vol. 12(1). Р. 356. DOI: 10.1186/s13104-019-4383-0
14. Ezzati A., Jiang J., Katz M. J. et al. Validation of the Perceived Stress Scale in a community sample of older adults. International Journal of Geriatric Psychiatry. 2014. Vol. 29(6). Рр. 645–652. DOI: 10.1002/gps.4049
15. Golden-Kreutz D. M., Browne M. W., Frierson G. M., Andersen, B. Assessing stress in cancer patients: a second-order factor analysis model for the Perceived Stress Scale. Assessment, 2004. Vol. 11(3). Рр. 216–223. DOI: 10.1177/1073191104267398
16. Hewitt P. L., Flett G. L., Mosher S. W. The Perceived Stress Scale: Factor structure and relation to depression symptoms in a psychiatric sample. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 1992. Vol. 14(3). Рр. 247–257. DOI: 10.1007/BF00962631
17. Junne F., Ziser K., Giel K. E. et al. Determinants of Perceived Stress in Individuals with Obesity: Exploring the Relationship of Potentially Obesity-Related Factors and Perceived Stress. Obesity Facts, 2017. Vol. 10(2). Рр. 127–138. DOI: 10.1159/000454833
18. Kramer J.R., Ledolter J., Manos G.N., Bayless M. L. Stress and metabolic control in diabetes mellitus: methodological issues and an illustrative analysis. Annals of Behavioral Medicine. 2000. Vol. 22(1). Рр. 17–28. DOI: 10.1007/BF02895164
19. Lazarus R. S. Psychological stress and the coping process. New York : McGraw Hill, 1966. 466 р.
20. Lequerica A. H., Forschheimer M., Tate D. G. et al. Ways of coping and perceived stress in women with spinal cord injury. Journal of Health Psychology, 2008. Vol. 13(3). Рр. 348–354. DOI: 10.1177/1359105307088139
21. Mimura C., Griffiths P. A Japanese version of the perceived stress scale: translation and preliminary test. International Journal of Nursing Studies. 2004. Vol. 41. Рр. 379–385. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2003.10.009
22. Molero Jurado M.d.M., Pérez-Fuentes M.d.C., Oropesa Ruiz N.F. et al. Self-Efficacy and Emotional Intelligence as Predictors of Perceived Stress in Nursing. Professionals. Medicina. 2019. Vol. 55. Р. 237. DOI: 10.3390/medicina55060237
23. Nielsen M. G., Ørnbøl E., Vestergaard M. et al. The construct validity of the Perceived Stress Scale. Journal of Psychosomatic Research. 2016. Vol. 84. Рр. 22–30. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2016.03.009
24. Örücü M. Ç., Demir A. Psychometric evaluation of perceived stress scale for Turkish university students. Stress and Health. 2009. Vol. 25. Рр. 103–109. DOI: 10.1002/smi.1218
25. Park S. Y., Colvin K. F. Psychometric properties of a Korean version of the Perceived Stress Scale (PSS) in a military sample. BMC Psychology. 2019. Vol. 7(1). Р. 58. DOI: 10.1186/s40359-019-0334-8
26. Remor E. Psychometric properties of a European Spanish version of the Perceived Stress Scale (PSS). Spanish Journal of Psychology, 2006. Vol. 9(1). Рр. 86–93. DOI: 10.1017/s1138741600006004
27. Tyra A. T., Soto S. M., Young D. A., Ginty A. T. Frequency and perceptions of life stress are associated with reduced cardiovascular stress-response adaptation. International Journal of Psychophysiology. 2020. Vol. 157. Рр. 51–60. DOI: 10.1016/j.ijpsycho.2020.08.006
28. Yalcin-Siedentopf N., Pichler T., Welte A.S. et al. Sex matters: stress perception and the relevance of resilience and perceived social support in emerging adults. Archives of Women’s Mental Health. 2021. Vol. 24. Рр. 403–411. DOI: 10.1007/s00737-020-01076-2