СУБ’ЄКТИВНЕ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ В УМОВАХ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ, СПРИЧИНЕНИХ ПОШИРЕННЯМ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Н. О. Губа; Н. О. Мосол; К. І. Світла

doi:10.26661/2310-4368/2022-2-3

Н. О. Губа http://orcid.org/0000-0002-9582-4373
Н. О. Мосол http://orcid.org/0000-0001-9355-5192
К. І. Світла http://orcid.org/0000-0002-7413-5261

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-3

Ключові слова: самотність, емоційний дискомфорт, психічна напруга, підлітки, самодопомога, ресурси особистості, пандемія COVID-19

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену самотності в контексті пандемії COVID-19. Результати дослідження демонструють наслідки пандемії для психічного здоров’я підлітків. Слід зазначити, що такі кризові ситуації, як пандемія COVID-19, ставлять молодь перед багатосистемними викликами та часто мають каскадні наслідки. Запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню хвороби COVID-19 призвели до виникнення ряду вимог, що створюють умови обмеження свободи та призводять до наростання психологічної напруги та емоційного дискомфорту, які виступають факторами розвитку переживання самотності. Результати проведеного емпіричного дослідження демонструють значне зростання рівня суб’єктивного відчуття самотності серед підлітків з періоду запровадження постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що більшості підлітків властиві негативні уявлення щодо самотності та схильність шукати спілкування за будь-яку ціну з метою уникнення ситуацій усамітнення, які пов’язані з неприємними або болючими переживаннями, що є свідченням нездатності представників зазначеної вікової групи знаходити ресурси в ситуаціях усамітнення та відсутності позитивних емоцій у зв’язку з усамітненням. Також було здійснено апробацію онлайн-ресурсу психологічної допомоги «3D САМ». Цей ресурс було розроблено в рамках реалізації у Запорізькому Національному університеті проєкта «Зміцнення психічного здоров’я студентів та учнів в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії»/ «Enhancing Mental Health in Students Under Forced Social Isolation During Pandemic», підтриманого Програмою Британської Ради «Активні Громадяни». Результати використання онлайн ресурсу психологічної допомоги «3D САМ» дають підстави зробити висновок про його ефективність та результативність.

Посилання

1. Постанова «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». URL: https://ips.ligazakon.net/document/KP201236?an=6
2. Короткий словник філософських термінів. URL: http://ni.biz.ua/6/6_12/6_126457_kratkiy-slovarfilosofskih-terminov.html
3. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків : Прапор, 2007. 640 с.
4. Бедан В.Б. Індивідуально-типологічні особливості схильності особистості до переживання самотності : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2018. 319 с.
5. Malimon, V. (2019). Phenomenon of loneliness: from feeling to life strategy. Visnyk of the Lviv University, (24), 55–61. URL: http://doi.org/10.30970/2307-1664.2019.24.7
6. Lim, M. H., Allen, K.-A., Furlong, M. J., Craig, H., and Smith, D. C. (2021). Introducing a dual continuum model of belonging and loneliness. Australian Journal of Psychology, 73(1), 81–86. URL: http://doi.org/10.1080/00049530.2021.1883411
7. Олейник Н.О. Внутрішня організація переживання самотності. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III (34), Issue: 69, 2015. P. 83–86.
8. Олейник Н.О. Особливості організації структури переживання самотності в досліджуваних із різним рівнем самотності. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. Херсон, 2017. № 1. С. 94–99.
9. Baarck, J., Balahur-Dobrescu, A., Cassio, L.G., D`hombres, B., Pasztor, Z. and Tintori, G., Loneliness in the EU. Insights from surveys and online media data, EUR 30765 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2021, ISBN 978-92-76-40246-6. URL: http://doi:10.2760/28343, JRC125873
10. Lee, C. M., Cadigan, J. M., and Rhew, I. C.. (2020). Increases in Loneliness Among Young Adults During the COVID-19 Pandemic and Association With Increases in Mental Health Problems. Journal of Adolescent Health, 67(5), 714–717. URL: http://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.08.009
11. Christ, C. C., and Gray, J. M. (2022). Factors contributing to adolescents’ COVID-19-related loneliness, distress, and worries. Current Psychology. URL: http://doi.org/10.1007/s12144-022-02752-5
12. Branje, S., and Morris, A. S.. (2021). The Impact of the COVID‐19 Pandemic on Adolescent Emotional, Social, and Academic Adjustment. Journal of Research on Adolescence, 31(3), 486–499. URL: http://doi.org/10.1111/jora.12668
13. Диференціальний опитувальник переживання самотності Д. Леонтьєва, Є. Осіна. URL: https://psytests.org/interpersonal/dopo3k.html
14. Романовська Д.Д. Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Навчальний посібник. Чернівці : Технодрук, 2014. 133 c.
15. Солодчук С.Є. Самотність як ресурс особистості в умовах ізоляції. Усамітнення та самотність в житті особистості: збірник тез за матеріалами наукового круглого столу on-line, (on-line, 24 квітня 2020 р.). Київ, 2020. С. 77–80.
16. Губа Н.О., Мосол Н.О., Пономаренко О.В., Світла К.І., Хрищанович Д.А. Суб’єктивне почуття самотності студентської молоді в умовах самоізоляції під час пандемії COVID-19. Проблеми сучасної психології: науковий журнал, 2021. № 2. С. 24–32.