ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИ В УМОВАХ ЗАГРОЗЛИВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Ключові слова: cамовідновлення, загрозлива невизначеність, травма, спогади, переживання, екстерналізація, художня проєкція, самотрансценденція

Анотація

У статті висвітлено особливості самовідновлення художньо обдарованих осіб в умовах загрозливої невизначеності. Розглянуто різні аспекти невизначеності залежно від динаміки, складності, спрямованості змін. Встановлено три джерела невизначеності, виокремлено різні її сфери. У разі загрозливої невизначеності зростає ймовірність травматичних вражень, стресових розладів, руйнівного впливу на психіку багатьох людей. Охарактеризовано вплив травми на різні аспекти психіки людини. Травма негативно впливає на здатність людини опрацьовувати спогади, інтегрувати їх у внутрішнє бачення свого життя, адже порушується здатність виражати свої переживання вербально, ділитися ними. Окреслено феномен образотворчого мислення – різновид художнього мислення, специфікація якого пов’язана з відмітними ознаками образотворчого мистецтва, а також низку мисленнєвих механізмів, які сприяють психологічному самовідновленню людини у процесі художньої діяльності. Зокрема, завдяки механізму екстерналізації виникає можливість створення буферної зони між собою та травмою, регулювання дистанції, зміни позиції щодо травми на більш довільну й владну тощо. На основі механізму емпатії здійснюється вихід особи за межі власного Я, перехід у «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується моделювання «Я» за образом іншої істоти чи явища, процеси перетворення, формування та розвитку Я-образів. Механізм художньої проєкції сприяє інтеграції різних шарів свідомого й несвідомого та самопізнанню особи. Художні практики стимулюють міжпівкульну взаємодію, допомагають відновлювати порушену здатність людини до опрацювання пережитого. У процесі творчості митець осмислює не лише своє життя, а й душевний досвід інших людей, створювані ним образи набувають сили художнього впливу, сприяють подоланню колективних травм.

Посилання

1. Babrow A.S., Hines S.C., Kasch C.R. Managing uncertainty in illness explanation. Explaining illness: Research, theory, and strategies / ed. by B.B. Whaley. Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 2000. P. 41–67.
2. Han P.K.J., Klein W.M.P.P., Arora N.K. Varieties of uncertainty in health care: a conceptual taxonomy. Medical Decision Making. 2011. Vol. 31. Iss. 6. P. 828–838. DOI: 10.1177/0272989X11393976
3. Rosenberg B.D., Siegel J.T. Threatening uncertainty and psychological reactance: Are freedom threats always noxious? Current Psychology: A Journal for Diverse Perspectives on Diverse Psychological Issues. 2021. Vol. 40. Iss. 1. P. 1–10. DOI: 10.1007/s12144-021-01640-8
4. Panksepp J., Biven L. The Archaeology of Mind Neuroevolutionary Origins of Human Emotions. New York : W.W. Norton & Company, 2012. 592 p.
5. Гомілко О.Є. Метафізика тілесності. Київ : Наукова думка, 2001. 339 с.
6. Мастера искусства об искусстве : в 7 т. / под общ. ред. А.А. Губера и др. Москва : Искусство, 1969. Т. 5. Кн. 1 : Искусство конца XIX – начала ХХ века. 546 с.
7. Завгородня О.В. Образотворче мислення як предмет психологічного аналізу. Габітус. 2021. Вип. 25. С. 37–41. DOI: 10.32843/2663-5208.2021.25.6
8. Elkins D.N. Psychotherapy and spiritualitity: toward a theory of the soul. Journal of Humanistic Psychology. 1995. Vol. 35. № 2. P. 78–98.
9. Lobban J. The invisible wound: Veterans art therapy. International Journal of Art Therapy: Formerly Inscape. 2012. Vol. 19. Iss. 1. P. 3–18.
10. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1979. 424 с.
Опубліковано
2022-08-16