ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ІНДИКАТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Л. П. Міщиха; О. М. Коропецька

doi:10.26661/2310-4368/2022-2-7

Л. П. Міщиха http://orcid.org/0000-0001-7144-3245
О. М. Коропецька http://orcid.org/0000-0001-7251-2978

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-7

Ключові слова: психологічне благополуччя, середня дорослість, особистість, гендер, психосемантичні індикатори

Анотація

У статті піддаються дослідженню психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки у період середньої дорослості. Дається розуміння самого поняття «психологічне благополуччя», яке визначається як інтегральний показник ступеня спрямованості особистості на реалізацію основних компонентів позитивного функціонування, а також реалізованості цієї спрямованості, що суб’єктивно виражається у відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям. У дослідженні були виявлені та проаналізовані психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки в період середньої дорослості. Цьому слугувало використання проективної методики «Незакінчені речення» та техніки метафоризації – застосування психотехнологічних ресурсів метафори. Загальна кількість вибірки склала 30 осіб (жінки вікового періоду середньої дорослості, які проживають в Івано-Франківській, Тернопільській та Рівненській областях). Дослідження проводилось у 2021 році. За результатами дослідження серед основних складових частин психологічного благополуччя, які виокремили респонденти, були: здоров’я (57%); гармонійні стосунки (50%); достаток, хороша робота, матеріальне благополуччя (42%); психологічна рівновага, внутрішній баланс (43%); потреба (та можливості) у самореалізації (30%). Були окреслені чинники, що можуть зруйнувати психологічне благополуччя жінки, серед яких: втрата здоров’я; фінансові труднощі; непорозуміння в родині; життєві потрясіння (війна, смерть близьких, руйнування чи втрата життєво цінного). У процесі виокремлення смислових конструктів з використанням метафори було виявлено, що більшість з них носила життєстверджуючий, позитивний настрій, з мотивацією на активне життя, працю. Значна частина була спрямована на духовну складову частину, що характеризувало зрілу позицію жінок в цьому віці. Разом із тим було виявлено дві модальності емоцій: позитивна і негативна, що є свідченням того, що ставлення до себе, як і до свого життя, є виключно індивідуально-психологічною складовою частиною особистості, де мають місце як особистісні особливості індивідуальності, так і вибудовані ціннісно-смислові конструкти у цей період життя. Окреслені перспективи подальших досліджень, що полягають у віднаходженні ресурсу для підтримки психологічного благополуччя жінок у період середньої дорослості.

Посилання

1. Гресь Л.О. Особливості ціннісних орієнтацій особистості, що переживає кризу середини життя. Харків : Українська інженерно-педагогічна академія. 2014. С. 63–67.
2. Гупаловська В. Гендерні детермінанти суб’єктивного благополуччя жінок: теоретичний аналіз. Соціогуманітарні проблеми людини і суспільства. 2010. № 4. С. 208–223.
3. Іваненко Б.Б. Саморегуляція особистості як запорука її психологічного благополуччя. Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я: [Текст] : Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 18 листопада 2020 р.) : матеріали і тези доповідей. Київ, 2020. С. 59–62.
4. Кириленко Т.С. Благополуччя і духовність особистості: аспект співвідношення. Благополуччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя : матеріали науково-практичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 16–18.
5. Кирпенко Т.М. Якість життя та суб’єктивне благополуччя як предмет психологічних досліджень. Благополуччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя : матеріали науково-практичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 18–21.
6. Коропецька О.М. Психологічні основи професійної орієнтації та самореалізації особистості : навчальний посібник. Київ : КНТ, 2017. 438 c.
7. Koropetska Olesya. Problems and Ways of Self-Realization of Personality of Middle Age Period in Modern Ukrainian Society. Івано-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. Вип. 23. С. 86–93 doi: 10.15330/psp.23.86-93
8. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики. Санкт-Петербург : Евразия, 1997. 430 с.
9. Милашенко К.О. Дослідження ціннісних орієнтацій як ресурсу самоактуалізації особистості дорослого віку. Психологія і особистість. 2018. № 1. С. 96–105.
10. Міщиха Л.П. Творчий потенціал особистості у період пізньої дорослості : монографія. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. 400 с.
11. Міщиха Л.П., Кулеша-Любінець М.М. Психічне здоров’я як складова особистісного благополуччя. Збірник наукових праць. Харків, 2020. Випуск 1. С. 166–168.
12. Титаренко Т.М. Життєві домагання : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2007. 456 с.
13. Франкл В. Человек в поисках смысла. Москва : Прогресс, 1990. 364 с.
14. Шамионов Р.М. О некоторых преобразованиях субъективного благополучия личности в разных условиях профессиональной социализации. Мир психологии. 2010. № 1. С. 237–249.
15. Швалб Ю.М. Соціальне благополуччя особистості у зрілому віці. Благополуччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя : матеріали науково-практичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 49–56.
16. Deci E. L. The What and Why of Goal Pursuits : Human Needs and the Self-Determination of Behavior personality. PsychologicalInquiry. 2000. Vol. 11. № 4. P. 227–268.
17. Lyubomirsky, S. Pursuing happiness: The architecture of sustainable change. Review of General Psychology. 2005. Vol. 9. Р. 111–131.
18. Ryff C. D. The contours of positive human health. Psychological Inquiry. 1998. Vol. 9. P. 719–727.