ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНОЇ ФОРМИ ДОСУГУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ
Анотація
У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень та розробленості поняття дозвілля у контексті війни. Зокрема визначено, що людина під час військових дій переживає широкий спектр негативних психологічних станів, подолання яких залежить від підбору правильних копінг-стратегії та способів психологічної самодопомоги. В якості провідного фактору у подоланні негативних психологічних станів українців в умовах війни було визначено рекреаційну діяльність, а саме такі найпопулярніші її види: спостереження за природою, перегляд мемів та читання новин. Проведено дослідження особливостей впливу спостереження за природою, перегляду мемів та читання новин на молодь обох статей, що знаходиться в межах України та виїхала за кордон. У дослідженні взяло участь 15 осіб від 12 до 22 років, 8 з яких перебувають в Україні, 7 – у країнах Європи. У якості методу вимірювання емоційного стану була обрана Шкала диференційних емоцій К. Ізарда. Стимульний матеріал представлений у вигляді добірки новин на тему війни в Україні, мемів, картин і відео із зображеннями природи. Виконано порівняння середніх значень показників напруженості емоційних переживань до та після трьох незалежних впливів різного стимульного матеріалу (новин про війну, мемів і картин природи) за допомогою Т-критерію Вілкоксона. Проведено аналіз незалежних вибірок за ознакою статі і місцезнаходження за використання U-критерію Манна-Уітні. Було виявлено, що: читання новин на тему війни в Україні сприяє зниженню напруженості переживання сорому у молодих людей; перегляд мемного контенту пов’язаний зі зменшенням переживання горя; споглядання картин природи детермінує збільшення вираженості здивування. За результатами статистичного аналізу різниці в характері емоційної відповіді на різні форми дозвілля серед осіб різної статі та місцезнаходження не виявлено. Таким чином, можемо стверджувати, що кожна із форм рекреаційної діяльності здійснює незначний вплив на емоційну сферу людини, що виявляється у зниженні чи підвищенні рівня вираженості окремих емоційних переживань.
Посилання
2. Bergman M., Jonides J., Kaplan S. The Cognitive Benefits of Interacting With Nature. Psychological Science. 2008. Vol. 19, №. 12. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2008.02225.x (дата звернення: 13.04.2022).
3. Bernstein K., Ahern J., Tracy M., Boscarino J., Vlahov D., Galea S. Television Watching and the Risk of Incident Probable Posttraumatic Stress Disorder. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2007. Vol. 195, №. 1. P. 41–47.
4. Cardozo B., Bilukha O., Gotway C. Mental health, social functioning, and disability in postwar Afghanistan. JAMA. 2004. P. 575–584.
5. Christopher J., Randall J., Gillman J., Smith G., Jones M. Natural environments and chronic stress measured by hair cortisol. Landscape and Urban Planning. 2016. Vol. 148, p. 61–67. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.12.009 (дата звернення: 10.04.2022).
6. Dawkins R. The Selfish Gene. Oxford, Oxford University. 1976.
7. De Jong K., Van de Kam S., Ford, N., Hargreaves, S. The trauma of ongoing war in Chechnya: quantitative assessment of living conditions, and psychosocial and general health status among war displaced in Chechnya and Ingushetia. Conflict and Health. 2007. Vol. 1. № 4.
8. De Jong K., Van der Kam S., Ford N. Trauma of Chechnya’s ongoing war on internally displaced people. Lancet. 2004. Vol. 364. 1008 р.
9. Fromm E. The Heart of Man. Harper аnd Row. 1964.
10. Gieber W. Do Newspapers Overplay Negative News? Journalism Quarterly. 1955. Vol. 32, № 3. P. 311–318.
11. Hobfoll S., Spielberger C., Breznitz S., Figley C., Folkman S., Lepper-Green B., Van der Kolk B. Warrelated stress: Addressing the stress of war and other traumatic events. American Psychologist, 1998. Vol. 146, № 8. 848 p.
12. Kamhawi R., Grabe M. Engaging the Female Audience: An Evolutionary Psychology Perspective on Gendered Responses to News Valence Frames. Journal of Broadcasting and Electronic Media. 2008. Vol. 52, № 1. Р. 33–51.
13. Lasswell H. The Structure and Function of Communication in Society. In The Communication of Ideas, edited by L. Bryson. New York : Institute for Religious and Social Studies. 1948. Vol. 37. Р. 215–228.
14. Lorenzoni I., Pidgeon N., O’Connor R. Dangerous Climate Change: The Role for Risk Research. Risk Analysis. 2005. Vol. 25, № 6. URL: https://www.researchgate.net/journal/Risk-Analysis-1539-6924 (дата звернення: 15.04.2022).
15. Maslow A. A theory of human motivation. Psychological Review. 1943. Vol. 50, № 4. Р. 370–396.
16. Myrick J., Nabi R., Eng N. Consuming memes during the COVID pandemic: Effects of memes and meme type on COVID-related stress and coping efficacy. Psychology of Popular Media. Advance online publication. 2021. URL: https://www.apa.org/pubs/journals/releases/ppm-ppm0000371.pdf (дата звернення: 18.04.2022).
17. Plotkin H. Darwin machines and the nature of knowledge. Harvard University Press, 1994. 292 р.
18. Sarraj E., Qouta S. The Palestinian experience. In: Lopez-Ibor J., Christodoulou G, Maj M. Disasters and mental health. Chichester : Wiley. 2005. Р. 229–238.
19. Ulrich R. Stress Recovery During Exposure to Natural and Urban Environments. Journal of Environmental Psychology. 1991. Vol. 11. Р. 201–230.
20. Wilkins J. What’s in a meme? Reflections from the perspective of the history and philosophy of evolutionary biology. Journal of Memetics – Evolutionary Models of Information Transmission. 1998. Vol. 1, issue 1. P. 2–33. URL: http://cfpm.org/jom-emit/1998/vol2/index.html (дата звернення: 18.04.2022).
21. Wilson E. Biophilia. Cambridge, MA: Harvard University Press. 1984. 157 р.