СХЕМА-ТЕРАПЕВТИЧНА ГРУПОВА РОБОТА ДЛЯ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ ЩОДО ДИСТРЕСУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Анотація

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців опинилися в ситуаціях життєвої небезпеки та невизначеності, що поступово призвело до тривалого дистресу. У статті розглянуті особливості терапевтичного застосунку груп психологічної взаємопідтримки та шляхи стабілізації учасників у перші тижні війни. З метою запобігання комплексному посттравматичному стресовому розладу на методологічних засадах схема-терапевтичного розуміння обмеженого повторного батьківства була впроваджена програма психологічного втручання для задоволення базових психологічних потреб. Запропонована програма для запобігання формуванню вивченої безпомічності та втрати соціальних компетенцій у нових, воєнних умовах життя, складалася із трьох блоків: вступного, основною метою якого було налагодження довіри у стосунках у групі та встановлення безпечного зв’язку; психоедукаційного – скріплення здорових способів задовольнити потреби внутрішньої дитини в об’єктивно складних умовах щоденного життя, знайти внутрішні ресурси турботи і про себе, про своїх близьких; долаючого – підтримка режиму «компетентного дорослого», поведінки самоефективності; психогігієнічного – розширення діяльнісного компонента дорослих режимів функціонування в учасників груп. Узагальнені результати психологічних утручань у разі тривалого комплексного постравматичного стресового розладу констатують позитивний емоційний суб’єктивний відгук щодо задоволення базових емоційних потреб у час дистресу війни, як-отот: емпатійного спілкування, створення ситуацій безпечної та природної радості, обговорення адекватних обмежень у нових умовах життя, розвиток автономії та превенція формування почуття «вивченої безпорадності». Кількісні показники самооцінки власного благополуччя, рівня стресу та рівня соціально-психологічного функціонування у групі до та після втручання дозволяють припускати істотний позитивний вплив програми взаємопідтримки, базованої на застосуванні методу обмеженого повторного батьківства. Проте дане дослідження варто розглядати як пілотажне, тому потрібна подальша верифікація даних.