КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ТА НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ: РІВЕНЬ ВИРАЖЕНОСТІ ТА ЗВ’ЯЗОК З ПСИХІЧНИМ ЗДОРОВ’ЯМ

Л. М. Карамушка

doi:10.26661/2310-4368/2022-4-4

Л. М. Карамушка http://orcid.org/0000-0003-0622-3419

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-4

Ключові слова: негативні емоційні стани, тривожність, фрустрованість, агресивність, ригідність, позитивне психічне здоров’я, локус контролю здоров’я, персонал, російсько-українська війна

Анотація

На основі емпіричного дослідження виявлено низку проблем щодо використання персоналом освітніх та наукових організацій копінг- стратегій в умовах війни, зокрема, недостатність використання «активних» та «продуктивних» копінг-стратегій. При цьому виявлено певні зміни у використанні копінг-стратегій персоналу освітніх та наукових організацій під час війни порівняно із довоєнним часом: зростання використання таких активних та продуктивних/напівпродуктивних копінг-стратегій, як «орієнтація на вирішення проблеми» та «соціальне відволікання», що свідчить про досить активну позицію працівників освітніх та наукових організацій, які виконують значущі соціально-професійні ролі. Разом із тим констатовано, що в умовах війни дещо зростає і використання персоналом цих організацій пасивних і непродуктивних копінг-стратегій («уникнення», «відволікання»), що зумовлено, зокрема, необхідністю стабілізації психічного стану персоналу організацій та необхідністю відновлювання персоналом особистісних ресурсів, що є значущим для підтримки збереження психічного здоров’я. Доведено, що копінг-стратегії освітнього та наукового персоналу в умовах війни мають статистично значущий зв’язок з психічним здоров’ям: копінг-стратегія «спрямованість на емоції» має виражений негативний зв’язок з усіма компонентами психічного здоров’я, що свідчить про її «негативний» статус, водночас інші копінг-стратегії («орієнтація на вирішення завдання», «соціальне відволікання», «уникнення» та «відволікання») мають позитивний зв’язок з усіма або з більшістю компонентів психічного здоров’я, що говорить про їх «позитивний статус». Обґрунтовано, що з метою підтримки та збереження психічного здоров’я освітнього та наукового персоналу доцільним є використання копінг-стратегій з «позитивним» статусом з урахуванням показників конкретної стресової ситуації, яку необхідно «долати» (необхідність вирішення проблеми, стабілізація емоційного стану, необхідність паузи для «накопичення» сил, ресурсів тощо) та зниження використання копінг-стратегій з «негативним» статусом.

Посилання

1. Богучарова О.І., Ткаченко Н.В. Копінг-стратегії як фактор «позитивної» адаптації вимушених мігрантів. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». 2016. Вип. 22. С. 27–36.
2. Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 3–4 (27). С. 85–94.
3. Психологічні технології підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості : монографія / Л.М. Карамушка, О.В. Креденцер, К.В. Терещенко та ін. ; за ред. Л.М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 240 с. URL: http://lib.iitta.gov.ua/712691/ISBN 978-966-97846-6-7
4. Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості : монографія / Л.М. Карамушка, О.В. Креденцер, К.В. Терещенко та ін. ; за ред. Л.М. Карамушки. Київ–Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 278 с. URL: http://psychology-naes-ua.institute/userfiles/files/Karamushka%20(1).pdf
5. Храбан Т.Є. Преференція використання копінг-стратегій цивільним населенням України у перші п’ятнадцять днів з початку воєнного конфлікту 2022 року. Insight: the psychological dimensions of society. 2022, № 7. C. 59–74.
6. Cherewick M., Kohli A., Remy M.M., Murhula C.M., Kurhorhwa A.K., Mirindi A.B., Bufole N.M., Ban-ywesize J.H., Ntakwinja G.M., Kindja G.M., & Glass N. Coping among trauma-affected
youth: a qualitative study. Conflict and health. 2015. No. 9, p. 35. URL: https://doi.org/10.1186/s13031-015-0062-5
7. Compas B.E., Connor J., Osowiecki D., & Welch A. (1997). Effortful and involuntary responses to stress: Implications for coping with chronic stress. Coping with chronic stress / ed. B.J. Gottleib. New York, 1997. Pp. 105–130.
8. Endler N.S., & Parker J.D. Multidimensional assessment of coping: A critical evaluation. Journal of Personality and Social Psychology. 1990. No. 58 (5), pp. 844–854. URL: https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.5.844
9. Gavrilovic J., Lecic-Tosevski D., Dimic S., Pejovic-Milovancevic M., Knezevic G., & Priebe S. Coping strategies in civilians during air attacks. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology: The International Journal for Research in Social and Genetic Epidemiology and Mental Health Services. 2003. No. 38 (3), 128–133. URL: https://doi.org/10.1007/s00127-003-0612-9
10. Hammad J., & Tribe R. Adaptive coping during protracted political conflict, war and military blockade in Gaza. International review of psychiatry (Abingdon, England). 2021. No. 33(1-2), pp. 56–63. URL: https:// doi.org/10.1080/09540261.2020.1741257.
11. Hobfoll S.E. Social Support: Will you be there when I need you? In: A lifetime of relationships. / N. Vanzetti and S. Duck (eds.). California, 1996. P. 12–22.
12. Karamushka L. Dziuba T., Halushko I., Zvyagolskaya M., Karamushka T., Hamaidia A., & Vakulich T. 2021. Mental health of teachers in Ukrainian educational organizations. Wiadomości Lekarskie, 2021. Vol. 74, 11. URL: https://wiadlek.pl/11-2021/
13. Karamushka L., Tereshchenko K., Kredentser O., Ivkin V., Lagodzinska V., Kovalchuk O., & Vozniuk A. Tolerance of uncertainty as a determinant of educators’ psychological health in conditions of social tension. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2021. № 4 (24). P. 30–38. URL: http://orgpsyjournal.in.ua/index.php/opep/issue/view/21/23
14. Kassianos A.P, Symeou M., & Ioannou M. The health locus of control concept: Factorial structure, psychometric properties and form equivalence of the Multidimensional Health Locus of Control scales. Health Psychology Open. 2016. No. 3(2). DOI: 10.1177/2055102916676211
15. Lazarus R.S., & Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York. 1984.
16. Lukat J, Margraf J., Lutz R., van der Veld W.M., & Becker E.S. Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology, 2016. 4: 8. DOI: 10.1186/s40359-016-0111-x
17. Peterson C., & Seligman M.E.P. Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. New York. 2004.
18. Staniszkis J. Patologie struktur organizacyjnych. Próba podejścia systemowego. Breslau. 1972.