ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЖІНОК ПЕРІОДУ ПІЗНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Є. Л. Базика

doi:10.26661/2310-4368/2023-1-1

Є. Л. Базика https://orcid.org/0000-0002-3302-8451

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-1-1

Ключові слова: особистість жінки, якість життя, період пізньої дорослості, соціальний статус, психологічне благополуччя

Анотація

У статті представлено результати дослідження особливостей якості життя у жінок періоду пізньої дорослості та виявлена залежність між соціальним статусом жінок досліджуваного вікового періоду та якістю життя. Особлива увага приділена таким субшкалам, як «спілкування з друзями» та «здоров’я», які розглядаються як предиктор психологічного благополуччя. Представлено аналіз останніх досліджень і публікацій, які доводять, що саме період пізньої дорослості є вирішальним у акмеологічному аспекті особистості і саме він є не достатньо вивченим. Простежується певна стигматизація до жіночої статі вікового періоду, що досліджується нами, а саме це вік 45–65 років. У науковій роботі наводиться обґрунтування періоду пізньої зрілості як найбільш вразливого та чуттєвого саме до професійного соціального статусу. На думку низки сучасних авторів, середня точка цієї стадії розвитку знаходиться між 55–60 роками. Наприкінці цього періоду завершується шлях до самоздійснення, відбувається порушення мети життя, життєвої перспективи. В жінок доцільно розглядати саме цей період, бо він вважається кризовим, його можна охарактеризувати як «період потрійної кризи», яка співпадає з професійною, віковою, екзистенціальною та фізіологічною кризами. Дослідження проводилося за допомогою адаптованої версії опитувальника «Задоволеність якістю життя». Отримані результати дозволяють стверджувати, що соціальний статус жінок пізньої зрілості впливає на їх задоволеність якістю життя: працюючі жінки з безперервним стажем роботи за фахом відрізнялися від всіх інших досліджених груп вищими значеннями загального показника якості життя. Це указує на те, що можливість отримати максимальне задоволення від життя мають саме ті жінки, які мали змогу реалізувати себе як професіонали та досягли найвищого розвитку професійних компетенцій і отримають задоволення від своєї діяльності, що дозволяє нівелювати фізіологічні та психологічні зміни, притаманні даному віковому періоду. Перспективи подальшого дослідження припускають виявлення взаємозв’язку між якістю життя жінок пізньої дорослості та їхнім психологічним благополуччям.

Посилання

1. Анцыферова Л. И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности. Психологический журнал. 1991. № 2. С. 8–18.
2. Бех И. Д. О показателе нравственного развития личности. Зб. текстів виступів на Міжнародних наукових Костюківських читаннях. Т. 1. Київ, 1992. С. 11–12.
3. Титаренко Т. М. Життєві завдання особистості в інтерперсональному контексті. Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі : матер. методол. семінару АПН України 19 березня 2018 р. Київ : АПН України, 2018. С. 411–418
4. Ямницький В.М. Життєтворчі риси особистості. Наука і освіта. 2016. № 5-6. С. 116–118.
5. Григор’єв С. І. Життєви сили людини / Григор’єв С. И., Дєміна Л. Д., Растов Ю. Є. Київ : Наукова думка, 2020. 342 с.
6. Лішин О. В. А.Г. Маслоу і культурно-історична концепція особистісного розвитку. Світ психології. 2021. № 4(20). С. 295–302.
7. Татенко В. А. Про «егологічний генезис» у Е.Гуссерля та проблему суб’єктних перетворень психіки в онтогенезі. Психологія і суспільство. 2014. № 4. С. 13–36.
8. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 263 с. (Першотвір).
9. Karamushka, L. M., Kredentser, O. V., Tereshchenko, K. V., Delton, Y., Arefniya, S. V., & Paskevska, I. A. (2022). Study on subjective wellbeing of diff erent groups of population during the 2022 war in Ukraine. Wiad. Lek. 75(8 pt 1), 1854–1860. DOI: 10.36740/WLek202208107
10. Kassianos, A. P., Symeou, M., & Ioannou, M. (2016). The health locus of control concept: Factorial structure, psychometric properties and form equivalence of the Multidimensional Health Locus of Control scales. Health Psychology Open. DOI: https://doi.org/10.1177/2055102916676211
11. Topp, C. W., Оstergaard, S. D., Sоndergaard, S., & Bech, P. (2015). The WHO-5 Well-Being Index: a systematic review of the literature. Psychotherapy and psychosomatics, 84(3), 167–176. URL: https://doi.org/10.1159/000376585
12. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. В 2 т. Київ : Форум, 2012. Т. 1 : Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. 319 с.
13. Eliot R.S. From Stress to Strenght. N.Y. 2013.
14. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко та ін. ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.
15. Базика Є. Л. Психологічне благополуччя особистості в сучасних умовах: семантико-теоретичний аналіз. Зб. наук. матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Особистість у кризових умовах сучасності: психологічні виклики», 03 лютого 2023 року, Івано-Франківськ, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 2023. С. 139–143.