ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТАНИ У ПІДПРИЄМЦІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ УМОВАХ

Ключові слова: емоції, емоційний інтелект, емоційне вигорання, підприємці, стрес- асоційовані умови

Анотація

Стаття присвячена дослідженню психоемоційних станів підприємців, які працюють у стрес-асоційованих умовах. Досліджено професійну діяльність 90 підприємців в умовах COVID-19 та 90 підприємців в умовах війни у період 2021–2023 рр. Методикою «Діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко» домінуючими симптомами в обох групах в фазі напруження виявлено «переживання психічної травми», «незадоволеність собою», «загнаність в куток», «тривогу і депресія»; у фазі резистенції – «розширення сфери емоцій», «редукцію професійних обов’язків»; у фазі виснаження – «особистісне відсторонення». Вищевикладене підтверджується кореляційним аналізом, де емоційний дефіцит проявлявся емоційною нечутливістю на тлі виснаження, автоматизмом та емоційним спустошення при виконання професійних обов’язків, неетичним ставленням до колег, цинізмом, що призводило до знеособлювання (p≤0,001). Встановлено два варіанта емоційних, когнітівних, поведінкових наслідків впливу стресасоційованих умов на емоційний інтелект у підприємців: а) із збереженням діяльності – порушені, але не зруйновані емоційні, когнітивні та поведінкові реакції, що не впливають та не знижують емоційний інтелект; б) із порушенням діяльності – деформовані емоційні, когнітивні та поведінкові реакції, що впливають та знижують емоційний інтелект (p≤0,001). Методикою «Визначення стресостійкості Холмса і Раге» встановлено, що при низькому рівні стресостійкості у підприємців є загроза психосоматичного захворювання (у деяких випадках у стадії нервового виснаження). Виявлено зниження здатності емоційного інтелекту до управління емоціями, самомотивації, емпатії. COVID-19 «емоційно впливав» на стан здоров’я членів сім’ї, реорганізації на роботі, фінансовий стан, відмови від індивідуальних навичок, звичок проведення дозвілля чи відпустки, призводив до конфліктів (p≤0,001). У підприємців, що працюють в умовах війни, виявлено зниження здатності емоційного інтелекту до емоційної обізнаності та розпізнання емоцій інших людей, а війна «емоційно впливала» на стані здоров’я членів сім’ї, смерті близького друга, зміну місця проживання та звичок проведення дозвілля чи відпустки (p≤0,001).

Посилання

1. Prib H., Beheza L., Markova M., Raievska Y., Lapinska T., Markov А. Psycho-emotional burnout of the personality in the conditions of war. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment. 2023. V. 11, № 1. Р. 36–46. URL: https://doi.org/10.6000/2292-2598.2023.11.01.5
2. Марута Н. О. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 7. С. 22–30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2019_7_6
3. Балакірєва К. О. Методичні рекомендації для спеціалістів соціальних служб «Профілактика та подолання професійного та емоційного вигорання». Проект Програми розвитку ООН «Підтримка реформ соціального сектору в Україні». URL: https://www.slideshare.net/undpukraine/ss-48391940
4. Бойко В. В. Синдром емоційного піднесення: діагностика та профілактика. Санкт-Петербург : Пітер, 2008. 336.
5. Mayer J. D., Salovey P. (1993). Intelligence of emotional intelligence. Intelligence. 1993 № 17(4). С. 433–442.
6. Bar-On, R. Bar-On Model of emotional-social intelligence. Psicothema. 2006. Р. 13–25.
7. Goleman D. Emotional intelligence in business. Kharkiv : Vivat, 2021. 528 с.
8. Пріб Г.А., Дорожкін В.Р., Ткалич М.Г. Ортікова Н.В. Війна і ринок праці: психологічна допомога та супровід. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. № 2(25). С. 82–92. URL: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-10
9. Ткалич М. Г, Гогунська Є. В. Роль емоційного інтелекту в соціальній комунікації. Перспективи розвитку сучасної психології. 2019. № 5. С. З2–37.
10. Бегеза Л. Є., Раєвська Я. М., Калюжна Є. М. Компетентнісний підхід у психологічній підтримці фахівців ринку праці в умовах війни. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. № 2(25). С. 7–15. doi: 10.26661/2310-4368/2022-2-1
11. Дубяга Я. Теоретичне обґрунтування емоційного інтелекту особистості як психологічного феномену. Проблеми сучасної психології. 2018. № 2. С. 27–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2018_2_6
12. Касьянова С. Роль емоційного інтелекту в розвитку індивідуальних лідерських якостей. Психологічні перспективи. 2018. № 31. С. 118–130. doi: 10.29038/2227-1376-2018-31-118-130
13. Zasiekina L. Individual intelligence in the соntext of modern psycholinguistic studies. Journal of Russian and East European Psychology. 2016. № 53(4). С. 68–88.
14. URL: http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10610405.2016.1251112
15. Ethical principles of psychologists and code of conduct. American Psychological Association. Effective June 1, 2003 (as amended 2010, 2016). Effective January 1, 2017. URL: https://www.apa.org/ethics/code/ethicscode-2017.pdf
16. «Кодекс етики». Протокол 10, 14.07.2016. URL: https://www.socosvita.kiev.ua/sites/default/files/KodeksEtyky.pdf
17. Положення про академічну доброчесність Академії праці, соціальних відносин і туризму. Протокол 7, 12.04.2018. URL: https://drive.google.com/file/d/1roDEHIZC9MERTAjCeiP41Bgp249Ree38/view?usp=sharing
18. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособие / под ред. Д. Я. Райгородского. Самара : «Бахрах-М», 2001. 672 с.
19. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Тестовий опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии, 2002. С. 57–59.
20. Бююль, А., Цефель, П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. Санкт-Петербург : ДиаСофтЮП, 2002. 608 с.
Опубліковано
2023-05-11