ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті аналізуються результати теоретичного дослідження психологічних особливостей економічного самовизначення особистості на різних етапах життя. Більшість авторів розглядають економічне самовизначення як усвідомлення особистістю своїх можливостей, здібностей, потреб, бажань, інтересів стосовно стійких характерологічних цілей, співвіднесення їх з вимогами, які висуває соціальна ситуація, на основі чого здійснюється постановка цілей. Поняття «економічне самовизначення» як вид самовизначення пов’язане з такою категорією, як «економічна соціалізація». Багато психологів підкреслюють активну роль самого суб’єкта економічної діяльності. Проведене дослідження дало змогу визначити, що економічне самовизначення особистості має процесуальну та результативну характеристику, що розуміється як результат засвоєння та прояв смислових особистісних утворень і простежується у зміні та розвитку особистості й може мати форму самостійної економічної активності особистості. Юнацький вік є найбільш сензитивним періодом для процесу становлення економічного самовизначення. Проведений аналіз теоретичних досліджень самовизначення та ідентичності дозволив зробити висновок про їх фундаментальну близькість. Структурні компоненти самовизначення фактично повторюють компоненти ідентичності. Уточнено зміст понять «економічне самовизначення» та «професійне самовизначення». Підкреслюється специфічність економічного самовизначення особистості та його нетотожність змісту професійного самовизначення, незважаючи на спільність їх фундаментальних особистісних детермінант (базових ставлень до світу, до себе, інших людей, життєвих смислів). Разом з цим підтверджується взаємозв’язок та взаємоопосередкованість процесів економічного та професійного самовизначення. Виявлено, що сутність економічного самовизначення особистості проявляється в його структурі, що представлена такими компонентами: когнітивним, ідентифікаційним, діяльнісним, які перебувають у тісному взаємозв’язку та виступають як інтегративне утворення.