СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Н. В. Слободяник

doi:10.26661/2310-4368/2023-1-14

Н. В. Слободяник https://orcid.org/0000-0002-2053-0688

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-1-14

Ключові слова: соціальна компетентність, емоційний інтелект, структура інтелекту, соціальний розвиток, діагностика

Анотація

У статті аналізуються результати теоретичного дослідження соціального інтелекту як психолого-педагогічного явища. Підкреслюється, що соціальний інтелект є важливою якістю людини, що дозволяє розуміти себе та інших, встановлювати оптимальні взаємини з людьми, тобто визначає можливості адаптації індивіда в суспільстві, його життя серед людей. Зазначається, що більшість авторів диференціюють соціальний інтелект від інших видів інтелекту, а також розглядають соціальний інтелект як підґрунтя позитивної соціалізації особистості. Поняття «соціальний інтелект» у сучасній психології, а слідом за нею і в педагогіці зазвичай обговорюється разом із тісно пов’язаною з нею проблематикою «емоційного інтелекту». Поряд з емоційним соціальний інтелект розглядається багатьма фахівцями як передумова академічної та життєвої успішності особистості. Проведене дослідження дало змогу визначити, що великим внеском у становлення сучасних уявлень про соціальний інтелект є теоретична розробка «структури інтелекту» (Дж. Гілфорда), який одним із перших запропонував об’ємно-просторову схему як оригінальну графічну метафору для опису інтелекту людини, в якій він акцентує увагу на соціальному інтелекті; а також модель множинності інтелекту (Г. Гарднера) – теоретична конструкція, що складається із відносно незалежних один від одного семи видів інтелекту: лінгвістичний інтелект; музичний інтелект; логіко-математичний інтелект; просторовий інтелект; тілесно-кінестетичний інтелект; особистісні – «внутрішньоперсональний» та «зовнішньоперсональний». Виявлено, що соціальний інтелект належить до видів практичного інтелекту і нині дослідження соціального інтелекту, емоційного інтелекту, становлення соціальної компетентності особистості йдуть у напрямах пошуку рішень прикладної проблематики, один із найбільш популярних напрямів – вивчення впливу рівня розвитку соціального інтелекту на академічну та життєву успішність особистості. У статті розглядаються найбільш відомі методики дослідження соціального та емоційного інтелекту (Г. Айзенка, Д. Векслера, Т. Хант).

Посилання

1. Eysenck H. J. The theory of intelligence and the psychophysiology of cognition. Advances in psychology of human intelligence, 1986. V.3. Hillsdale: N.J. Erlbaum, 1986.
2. Wechsler D. The Measurement and Appraisal of Adult Intelligence (fourth ed.). Baltimore (MD): Williams & Witkins, 1962.
3. Guilford J. P. (ed.) Army air forces aviation psychology program research reports: Printed classification tests. Report N5. Washington : Government Printing Office, 1947.
4. E. Erikson. Childhood and Society; New York, 2021. 354 р.
5. Івашкевич Е. З. Психологія соціального інтелекту педагога : дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.01. Київ, 2018. 485 с.
6. Слободянюк О., Радчук Г. Розвиток соціального інтелекту у студентів – майбутніх педагогів : зб. наук. праць РДГУ, 2019. Вип. 13. С. 129–135.
7. Яновська Т. Соціальний інтелект у структурі професійно-важливих якостей психолога. Психологи і особистість. № 2(22). 2022. С. 153–167. URL: http://psychpersonality.pnpu.edu.ua
8. Thorndike Е. Education Psychology: briefer course. New York : Routledge, 2018.
9. Hunt Т. Psychological Test, Teaching Aptitude Test. National Museum of American History, 2021. Retrieved.
10. Tomkins S. Affect and psychological magnification: Derivations from Tomkins’ script theory, 2018. Journal of Personality 52(1) : 36–45.
11. Chapin F. S. The Social Insight Test. Palo Alto, CA: Consulting 99. № 3. Psychologists Press, 2019.
12. Cantor, N., Harlow, R. Social intelligence and personality. Flexible life-task pursuit. Personality and intelligence. Cambridge, U.K. : Cambridge University Press, 2019. Р. 137–168.
13. Gardner H. The science of multiple intelligences theory: A response to Lynn Waterhouse. Educational Psychologist, 2019. 41(4): 227–232.
14. Beldoch M. Sensitivity to expression of emotional meaning in three modes of communication, in J. R. Davitz et al. The Communication of Emotional Meaning, McGraw-Hill, 2020. 31–42.
15. Bar-On R. Emotional intelligence and self-actualization. Emotional intelligence in everyday life: A scientific inquiry Eds. Joseph Ciarrochi, Joe Forgas, and John D. Mayer. New York : Psychology Press, 2020. 82–97.
16. Mayer J., Salovey P., Caruso D. Emotional Intelligence Test MSCEIT. User’s Manual. Toronto, Canada : Multi-Health Systems, 2022.
17. Crick N. R., Dodge K. A. A review reformulation of social information-processing mechanisms in children’s social adjustment. Psychological Bulletin, 2021. 74–101.
18. Andreou E. Social preference, perceived popularity and social intelligence relations to overt and relational aggression. School Psychology International, 2019. Р. 339–351.
19. Sternberg R. The Triangle of Love. New York : Basic Books. 2018. 467 с.
20. Kosmitzki C., John O. P. The implicit use of explicit conception of social intelligence. Personality and Individual Differences, 2018. Vol. 15, № 1. Р. 11–23.