ДОСЛІДЖЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З ЇЇ ҐЕНДЕРНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
Анотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження самостійності особистості юнацького віку у взаємозв’язку з її ґендерними характеристиками. Особливості самостійності особистості досліджено за допомогою опитувальника «Переконання про самостійність». Розглянуто уявлення респондентів про природу самостійності та її роль у життєдіяльності особистості. Вимірювання показників здійснено за чотирма шкалами: 1) «набута самостійність» – самостійність як набута якість особистості; 2) «вроджена самостійність» – самостійність як вроджена якість особистості; 3) «конструктивна роль самостійності» – самостійність як індикатор благополуччя особистості; 4) «деструктивна роль самостійності» – самостійність як показник особистісного неблагополуччя. Встановлено високий, середній та низький рівні вияву вродженої і набутої самостійності особистості, конструктивної і деструктивної ролі самостійності. Рівні вияву характеристик самостійності проаналізовано залежно від типу статево-рольової ідентичності особистості – маскулінного, андрогінно-маскулінного, недиференційованого, андрогінного із середнім рівнем андрогінії, андрогінного з високим рівнем андрогінії, андрогінно-фемінного і фемінного. Порівняння одержаних результатів щодо переконань особистості про самостійність дало змогу з’ясувати їх подібність і відмінність у різних групах досліджуваних. Показано, що в маскулінній групі досліджуваних переважає високий рівень вродженої самостійності. Особливостями вияву самостійності у досліджуваних андрогінно- маскулінної групи є превалювання високого рівня вродженої самостійності і низького рівня деструктивної ролі самостійності. У недиференційованій групі переважає високий рівень вияву показника деструктивної ролі самостійності. У досліджуваних андрогінної із середнім рівнем андрогінії, андрогінної з високим рівнем андрогінії, андрогінно-фемінної груп виявлено високий рівень набутої самостійності і високий рівень конструктивної ролі самостійності. Специфікою досліджуваних фемінної групи визначено високий рівень вродженої самостійності і низький рівень конструктивної ролі самостійності.
Посилання
2. Дудник О.А. Безпорадність як системоутворювальний чинник Я-концепції особистості. Психологічна наука та практика ХХІ століття : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів. Гельветика, 2019. С. 5–9.
3. Коломієць Л.І., Назаренко Ю.В. Психологічні кореляти особистісної автономії юнацтва. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». Том 34 (73). 2022. № 5. С. 67–73.
4. Кочарян А.С., Фролова Е.В., Дармостук Н.В. Метод исследования структурной организации полоролевой сферы личности. Вісник Харкiвського національного університету імена В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2009. № 857. Вип. 42. С. 78–84.
5. Мирошник О.Г. Рефлексивність та регуляторний потенціал особистості. Психологія і особистість. 2020. Вип. 2 (18). С. 234–246.
6. Павлюк М.М. Теорія і практика розвитку самостійності майбутнього фахівця : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2018. 388 с.
7. Павлюк М., Грись А. Особливості інтерпретації феномена самостійності студентами гуманітарних спеціальностей. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 2021. № 2(51). С. 36–40.
8. Побокіна Г.М. Процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості у сучасному соціумі. Психологія особистості. 2021. Том 11. № 1. С. 77–84.
9. Чайка Г.В. Автономія як складова психологічного благополуччя в сучасних дослідженнях. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. 7. Психологія обдарованості. 2017. № 13. С. 294–304. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i13/34.pdf (дата звернення: 28.04.2023).
10. Chaika G. Psychological characteristics influencing personal autonomy as a factor of psychological well-being. Psychological Journal. 2020. № 6(1). Р. 18–28. URL: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.1.2 (дата звернення: 28.04.2023).
11. Kowal M., Sorokowski P., Pisanski K., Valentova J., Varella M. & other. Predictors of enhancing human physical attractiveness: Data from 93 countries. Evolution and Human Behavior.Volume 43. Issue 6. 2022. P. 455–474. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1090513822000472 (дата звернення: 28.04.2023).