ДО ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ВИКРИВЛЕННЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ

Н. Ф. Шевченко; І. С. Дьома; В. В. Чугунов; А. М. Столяренко; А. Д. Городокін

doi:10.26661/2310-4368/2023-3-7

Н. Ф. Шевченко https://orcid.org/0000-0002-5297-6588
І. С. Дьома https://orcid.org/0000-0003-1230-8443
В. В. Чугунов https://orcid.org/0000-0002-1141-8184
А. М. Столяренко https://orcid.org/0000-0002-3694-6207
А. Д. Городокін https://orcid.org/0000-0001-7041-6683

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-3-7

Ключові слова: переконання про самостійність, статево-рольова ідентичність, маскулінність, фемінність, андрогінія

Анотація

Статтю присвячено проблемі систематизації механізмів викривлення самоідентифікації на тлі соціальної ізоляції в Україні. З метою дослідження і систематизації механізмів впливу соціальної ізоляції на процес формування та зміни самоідентифікації було проведено неструктуроване психологічне інтерв’ю в контингенті 120-ти респондентів вікової групи від 18 до 23 років, які є здобувачами вищої освіти та мають досвід перебування в умовах соціальної ізоляції в Україні протягом 2020–2023 років. В останні роки у зв’язку з обмеженнями соціального функціонування внаслідок пандемії COVID-19 та надалі через війну в Україні соціальна ізоляція набула безпрецедентної тривалості та отримала цим нові контексти розгляду. Результати нашого дослідження демонструють, що: без систематичного спілкування з іншими особа втрачає орієнтири для оцінки власних якостей, досягнень і соціального статусу; нездатність реалізувати соціальні ролі може порушити розвиток і підтримку самоідентичності; посилення саморефлексії під час соціальної ізоляції може мати як позитивний, так і негативний вплив на самоідентифікацію; перебування в обмеженому мікросоціальному оточенні може мати ефект ехо-камери та призводити до викривлення ідентичності; труднощі в міжособистісній комунікації, розумінні соціальних сигналів, які виникають під час тривалої соціальної ізоляції, перешкоджають розвитку та підтримці стійкої соціальної ідентичності. Підсумовується, що соціальна ізоляція руйнує соціальну структуру, яка сприяє самоідентифікації. Відсутність соціального порівняння, обмежене вираження рольової ідентичності, підвищена саморефлексія, погіршення соціальних навичок, емоційний дистрес мають суттєвий вплив на формування та підтримку ідентичності. Дослідження дозволило виявити 6 механізмів впливу соціальної ізоляції на самосприйняття та самоідентифікацію, а саме: ефект редукції соціального порівняння; ефект обмеження рольової реалізації; ефект гіперболізації інтроспекції; ефект ехо-камери; ефект анкетної ідеалізації; ефект детренування психосоціальних навичок.

Посилання

1. Campagne D.M. Stress and perceived social isolation (loneliness). Archives of Gerontology and Geriatrics. 2019. № 82. P. 192–199. URL: https://doi: 10.1016/j.archger.2019.02.007 (дата звернення: 08.07.2023).
2. Cornwell E.Y., Waite L.J. Social disconnectedness, perceived isolation, and health among older adults. Journal of Health and Social Behavior. 2009. № 50 (1). P. 31–48.
3. Social isolation, psychological health, and protective factors in adolescence / J.A. Hall-Lande et al. Adolescence. 2007. №42 (166). P. 265–286.
4. Jaspal R., Nerlich B. Social representations, identity threat, and coping amid COVID-19. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2020. № 12. P. 249–251.
5. Kawamoto T. Online self-presentation and identity development: The moderating effect of neuroticism. 2021. № 10 (5). P. 816–833. URL: https://doi.org/10.1002/pchj.470 (дата звернення: 02.07.2023).
6. Verkooijen K.T., de Bruijn G.J. Exercise self-identity: interactions with social comparison and exercise behaviour. Psychology, health & medicine. 2013. №18 (4). P. 490–499. URL: https://doi.org/10.1080/13548506.2012.750727 (дата звернення: 08.07.2023).
7. Latikka R., Koivula A., Oksa, R. Loneliness and psychological distress before and during the COVID-19 pandemic. Relationships with social media identity bubbles. 2022. № 293. P. 114674.
8. Valkenburg P.M., Peter J. Adolescents’ identity experiments on the Internet : Consequences for social competence and self-concept unity. Communication Research. 2008. № 35 (2). P. 208–231.
9. Monrouxe L.V. Identity, identification and medical education: why should we care? Medical education 2010. № 44 (1). P. 40–49. URL: https://doi.org/10.1111/j.1365-2923.2009.03440.x (дата звернення: 30.06.2023).
10. Carminati L., Héliot Y.G. Between Multiple Identities and Values: Professionals’ Identity Conflicts in Ethically Charged Situations. Frontiers in psychology. 2022. № 13. P. 813–835. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.813835 (дата звернення: 08.07.2023).
11. Дьома І.С., Городокін А.Д. Особливості порушень самосприйняття в осіб із різними формами «тілесної дисфорії». Міжнародний медичний журнал. 2021. № 2 (27). С. 75–78.
12. Gorodokin A., Dyoma I., Stolyarenko A. Structured psychodiagnostic interview in patients with bodily dysphoria (in context of internet communication). Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine. 2023. № 1-2 (14-15). P. 12–22. URL: https://doi.org/10.37321/UJMH.2022.1-2-02 (дата звернення: 01.07.2023).
13. Шевченко Н.Ф., Волобуєва О.С. Особистісні та професійні аспекти ідентичності в ранньому юнацькому віці. Проблеми сучасної психології. 2019. № 1. C. 152–158. URL: http://www.journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/405 (дата звернення: 12.07.2023).
14. Chugunov V.V., Gorodokin A.D., Skripnik A.S. Motivational patterns of internet-addiction in members of anonymous online communities. Український вісник психоневрології. 2016. № 24 (3). P. 74–76.