СКЛАДОВІ ЧИННИКИ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЯК ПРОТИСТОЯННЯ МЕДІАТРАВМІ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Н. М. Заріцька

Н. М. Заріцька https://orcid.org/0009-0004-3219-1574

Ключові слова: медіаграмотність, критичне мислення, медіатравма, особистість, навички, компетенції, медіаосвіта

Анотація

У статті розглянуто поняття медіаграмотності як важливий комплекс навичок та знань, необхідних людині у сучасному інформаційному суспільстві: формування запиту, знаходження потрібної інформації, перевірка на достовірність, а також відокремлення пропаганди від фактів та аналіз інформації в конфліктних ситуаціях. Це певна основа для безпечного споживання медіаконтенту та раціонального аналізу інформації, яка розвивається через медіаосвіту та особисте критичне мислення. Зроблено огляд системи заходів та проєктів, що сприяють медіаграмотності українців: «Концепція впровадження медіаосвіти в Україні», реалізовані проєкти Міністерства цифрової трансформації України, Академії української преси, окремих спеціалістів, онлайн-платформи й офлайн-хаби та інші. В Україні реалізовано досить важливих ініціатив у напрямі розвитку критичного мислення особистості та медіаосвіти суспільства. Результативність цілеспрямованої та активної популяризації медіаграмотності підтвердилася даними дослідження «Індекс медіаграмотності українців: 2020–2022», що демонструє позитивну динаміку. Розкрито навички та компоненти медіаграмотності. Виділено чотири складові чинники медіаграмотності: мотиваційний, когнітивний, поведінковий, ціннісний. Медіаграмотність включає такі компоненти, як: естетичні та творчі навички для інтерпретації медіаконтенту; інтерактивні навички для спілкування за допомогою ЗМІ у різних соціальних ролях; навички критичного аналізу для розуміння значення різних медіаконтентів; навички безпеки. Нині як ніколи є важливим набуття необхідних навичок та умінь медіаграмотності як способу протистояння медіатравмі. Медіатравма являє собою психічну травму, отриману у результаті інтенсивного впливу повідомлень та контенту медіа за допомогою відповідних засобів, як негативну психічну реакцію на значущу подію чи небезпечні ситуації для життя. Інформаційні впливи гібридної війни можуть призводити до погіршення якості життя.

Посилання

1. Анищенко Л. До питання профілактики медіатравматизації. Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту». Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. С. 282–286.
2. Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки : навчальний посібник / за заг. ред. В. О. Жадька ; ред.-упор.: О. І. Харитоненко, Ю. С. Полтавець. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. 356 с.
3. Гуріна А. Медіаграмотність як життєво необхідна навичка в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України. Нова пед. думка. 2017. № 4. С. 24–26.
4. Заріцька Н. Медіаграмотність у контексті забезпечення інформаційно-психологічної безпеки в умовах гібридної війни: результати теоретичного аналізу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія», № 4. 2020. С. 150–154. DOI: https://doi.org/10.32782/psyvisnyk/2021.4.29
5. Збірник статей Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку». Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2019. 435 с.
6. Індекс медіаграмотності українців: 2020–2022 (повна версія). Дослідження ГО «Детектор медіа». URL: https://detector.media/infospace/article/210210/2023-04-18-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-2020-2022-povna-versiya/.
7. Іонан В. Цифрова грамотність українців. Які можливості планує створити Мінцифри у 2021 році. НВ Бізнес : інформ.-новин. сайт. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/shcho-robit-mincifri-osvitni-serialioflayn-habi-testi-novini-ukrajini-50141070.html
8. Коли новини роблять тільки гірше: що таке медіатравма та як їй зарадити? URL: https://www.prostir.ua/?news=koly-novyny-roblyat-tilky-hirshe-scho-take-mediatravma-ta-yak-jij-zaradyty
9. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л.А. Найдьонової, М.М. Слюсаревського. Київ, 2016. 16 с.
10. Литвиненко О.В. Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України. Молодий вчений. 2018. № 3(1). С. 259–263.
11. Медіаосвіта. Медіапсихологія: Лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти ІСПП НАПН України. URL: mediaosvita.org.ua.
12. Медіатвoрчість в сучасних реаліях: протистояння медіатравмі. Збірник наукових праць / укладач Чаплінська Ю.С.; літ. ред. Н.Л. Дятел. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 210 с.
13. Медіаграмотність та медіаосвіта. URL: http://bibliografinform.blogspot.com/p/blog-page_80.html
14. Разводова Т. Медіаграмотність як основна компетенція сучасного педагога. Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту». Київ : Центр вільної преси, Академія української преси. С. 356–360.
15. Солнишкіна А. Теоретичні та практичні аспекти застосування методів медіаграмотності й медіаосвіти в підготовці майбутніх соціальних працівників. Соціологічні студії, № 2(21), С. 68–78. DOI: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-68-78
16. Тараненко О. Тренінгові вправи з медіаграмотності як відповідь на сучасні виклики медіатравмування. Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку : збірник статей VII міжнародної науково-методичної конференції. Центр Віл. преси, Акад. укр. преси. Київ, 2019. С. 420–427.
17. Тараненко О.В. Формування навичок з медіаграмотності як протидія медіатравмуванню. Медіа-твoрчість в сучасних реаліях: протистояння медіатравмі : збірник наукових праць. С. 41–43.
18. Шевченко Т., Ковтун В., Єрмоленко В. Розвиток медіаграмотності в Україні. Київ : ОБСЄ та Інтерньюз-Україна, 2021. 34 с.
19. Media and Information Literacy: Need, Importance, Example. KnowledgeHut. URL: https://www.knowledgehut.com/blog/learning/media-and-information-literacy
20. Wadsworth L., Thompson A. Media literacy: a critical role for dietetic practice. Can J Diet Pract Res. 2005 Spring; 66(1): 30–36. DOI: 10.3148/66.1.2005.30