ДО ПИТАННЯ ПРО СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я», «ПСИХІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ», «ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ»

Ключові слова: особистісна ефективність, педагог, психологічне здоров’я, психічне здоров’я, психічне благополуччя, стресостійкість, ціннісна детермінація

Анотація

У статті здійснено аналітичний огляд сучасних іноземних та вітчизняних психологічних досліджень конструкту «психологічне здоров’я», як умовного збалансованого оптимуму психологічного функціонування особистості. Розкрито наукове пояснення відмінностей між психологічним та психічним здоров’ям, визначено критерії психологічного здоров’я людини. Здійснено аналіз іноземної джерельної бази для визначення відмінностей між поняттями «загальне психічне здоров’я» та «позитивне психічне здоров’я» і встановлено, що другий феномен виступає як особистісне утворення та надбання, що виражається в особливостях сприйняття, усвідомлення й когнітивної оцінки функціонування власного психічного апарату, а також в особистісній та ціннісній позиції індивіда. Розглянуто поліфакторну модель позитивного психічного здоров’я Т. Люх-Кануту і Т. Секейрі та модель структури психологічного благополуччя К. Ріфф. Визначено, що психологічне благополуччя – важливий етап на шляху позитивної самореалізації індивіда, а також реалізації власного потенціалу в процесі повсякденного функціонування. Запропоновано ключові ознаки загального психічного здоров’я: доброзичливе та гуманне ставлення до оточення; емоційна врівноваженість та стабільність, розвинена саморегуляція; максимальна наближеність психічного відображення до реальності, що виражається в спостережливості, тверезій оцінці своєї життєвої ситуації; суб’єктність та автономія індивіда; сформованість смисложиттєвих орієнтацій, осмисленість буття людини. Визначено, що психологічне здоров’я особистості можна розглядати як вищий рівень її психічного здоров’я, як здатність організму зберігати та активізувати компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що забезпечують працездатність, ефективність і розвиток індивіда за всіх умов життєдіяльності. На відміну від психічного здоров’я, психологічне є інтегративним системотвірним компонентом, особистісним результатом втілення психічного, соціального й фізичного благополуччя особистості.

Посилання

1. Адлер А. Наука жити : пер. з англ. Київ : Port-Royol, 1997. 288 с.
2. Василевська О. І. Психічне здоров’я особистості як соціально-психологічне явище. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. № 3(2). С. 7–11.
3. Горбаль І. С. Відчуття суб’єктивного благополуччя як передумова та втілення психологічного здоров’я особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. Серія психологічна. 2012. Випуск 2 (2). С. 293–303.
4. Дзюба Т. М. Концептуальні моделі професійного здоров’я особистості. Актуальні проблеми психології. 2019. Том І. Випуск 47. С. 8–14.
5. Елліс А. Як зберегти емоційне здоров’я за будь-яких обставин. Київ : Сварог, 2023. 248 с.
6. Каргіна Н. В. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості : дис... … канд. психол. наук : 19.00.01 / Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2018. 207 с.
7. Каргіна Н. В. Гедоністичне та евдемоністичне розуміння психологічного благополуччя: переваги й недоліки. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 4. Т. 1. С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.4-1.5
8. Коробко Л. М. Психологічне здоров’я людини в контексті здорового способу життя. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікація. 2012. № 2. С. 332–337.
9. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2015. Вип. 128. С. 176–179.
10. Мешко Г. М., Мешко О. І. Професійне здоров’я педагога як умова ефективної виховної діяльності. Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості психолога. Тернопіль, 2008. Ч. 3. С. 104–112.
11. Павлик Н. В. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022. №1 (21). С. 34–59. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252051 (Дата звернення: 29.02.2024).
12. Павлик Н. В. Ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці : автореф. дис... … канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2006. 26 с.
13. Паловскі Ю. О. Значущі кореляти позитивного психічного здоров’я у структурі психологічного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. Серія: Питання психології. 2023. № 4 (74). С. 96–105. DOI: 10.33099/2617-6858-23-74-4-96-105 (дата звернення: 15.03.2024).
14. Піковець Н. В. Категорія психологічного здоров’я особистості в контексті професійної діяльності педагога. Актуальні проблеми психології. 2016. Том І. Випуск 44. С. 132–138.
15. Прошукало І. Л. Основні підходи до вивчення проблеми психологічного здоров’я особистості в науковій літературі. Вісник післядипломної освіти. «Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. Випуск 9(38). С. 55–72. DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐9(38)‐55‐72 (дата звернення: 20.02.2024).
16. Самоукіна Н. Т. Кар’єра без стресу. Санкт-Петербург : Пітер, 2003. 256 с.
17. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
18. Ткачишина О. Р., Столярчук О. А. Конструктивна поведінка особистості у контексті проблеми психічного та психологічного здоров’я. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023. Том 34(73). № 1. С. 78–83. DOI https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/13 (дата звернення: 29.03.2024).
19. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / пер. з англ. О. Замойської. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 160 с.
20. Assagioli R. Psychosynthesis: A Collection of Basic Writings. New York : Synthesis Center Inc., 2012. 300 p.
21. Bradburn N. The structure of psychological well-being. New York : Basic Books, 1969. 320 p.
22. Diener E., Biswas-Diener R.Will money increase subjective well-being? Aliterature review and guide to needed research. Social Indicators Research. 2002.Vol. 57. P. 119–169.
23. Horney K. New Ways in Psychoanalysis. New York : Norton W. W., 1939. 256 p.
24. Horney K. Self-analysis. New York : Norton W. W., 1942. 141 p.
25. Jahoda M. Current concepts of positive mental health. New York: Basic Books, 1958. 409 p.
26. Keyes C. The Mental health continuum: from Languishing to Flourishing in life. Journal Health and Social Behavior. 2002 №43. P. 207–222. DOI: http://doi.org/10.2307/3090197 (last accessed: 29.03.2024).
27. Lluch-Canut T., Sequeira C. Saúde Mental Positiva. Enfermagem em Saúde Mental-Diagnósticos e Intervenções. Lisboa (Portugal): Lidel-Edições Técnicas, 2020. P. 61–63.
28. Mental Health Literacy and Positive Mental Health in Adolescents: A Correlational Study / Nobre J., Calha A., Luis H., Oliveira A. P., Monteiro F., Ferré-Grau C., Sequeira C. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. № 19(13). P. 65–81. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19138165 (last accessed: 29.03.2024).
29. Rogers C., Freiberg H. I. Freedom to learn. New York: Maxwell Macmillan Inter, 1994. 422 p.
30. Ryff C. D., Keyes C. L. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. Vol. 4. № 69. P. 719–727 https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719 (last accessed: 14.06.2024).
31. The Satisfaction with Life Scale / Diener E., Emmons R., Larsen R.at al. Journal of Personality Assessment. 1985. Vol. 49. P. 71–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13 (last accessed: 20.05.2024).
Опубліковано
2024-09-19