РОЗМЕЖУВАННЯ ФЕНОМЕНІВ РЕФЛЕКСІЇ ТА РУМІНАЦІЇ

Н. Губа

doi:10.26661/2310-4368/2025-1-4

Н. Губа Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-9582-4373

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2025-1-4

Ключові слова: рефлексія, румінація, функції рефлексії, вплив румінації, оптимальне функціонування особистості, юнацький вік

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу впливів процесів рефлексії та румінації на різні сфери особистості та обґрунтовано їх розмежування за характерними ознаками. Проведене вивчення функцій процесу рефлексії дало можливість виокремити такі його основні ознаки: рефлексія сприятливо впливає на різні аспекти особистісного функціонування, доводячи їх до оптимального рівня; рефлексія відіграє важливу роль в утвердженні психічного та психологічного благополуччя особистості; функції рефлексії поділяються на дві основні групи – контрольну (усвідомлення, аналіз, деталізація досвіду) та конструктивну (передбачення і планування майбутнього досвіду). На основі вивчення процесу румінації було виокремлено такі його риси: це неадаптивна форма саморефлексії, що проявляється у вигляді повторюваних і неконтрольованих думок про причини, наслідки або прояви негативного стану чи уявних загроз; це безцільні роздуми, зосереджені на негативних емоціях і самовиправданні, які виникають у ситуаціях, що виходять за межі контролю; це схильність до постійного фокусування на симптомах дистресу, їх можливих причинах і наслідках. Усупереч характерної для низки вчених думки про румінацію як надмірну або дисфункціональну форму рефлексії, в статті аргументовано розмежування феноменів рефлексії та румінації через їх протилежну спрямованість. Теоретичний аналіз засвідчив, що рефлексія відіграє позитивну роль у житті людини, сприяючи оптимізації її психологічного функціонування, розвитку самосвідомості та досягненню внутрішнього психологічного комфорту. Вона допомагає осмислювати досвід, коригувати поведінкові стратегії та підтримувати емоційну стабільність. Натомість румінація веде до зациклення на негативних думках, викривлення когнітивних процесів, підвищеної тривожності та зниження адаптивних можливостей особистості. Це явище асоціюється з емоційним виснаженням, депресивними станами і труднощами у прийнятті рішень, що ускладнює психологічне благополуччя людини. Перспективи дослідження полягають у розробленні емпіричного вивчення впливу рефлексії на функціонування різних сфер особистості.

Посилання

1. Бех І. Рефлексія у духовному «Я» особистості. Рідна школа. 2011. № 8–9. С. 9–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2011_8-9_5
2. Іванова О.В. Психологічні особливості розвитку смисложиттєвих орієнтацій в юнацькому віці : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2018. 304 с. URL: http://ipood.com.ua/data/avtoreferaty_i_dysertatsii/2018/IVANOVA_diser_pas.pdf
3. Іллющенко С.Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 4(57). С. 32–43. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43
4. Матохнюк Л.О., Гальчевська Н.А. Рефлексія як системоутворювальний механізм безперервного професійного розвитку педагога. Габітус. 2022. № 38. С. 20–24. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/38-2022/3.pdf
5. Немченко С. Визначення поняття «рефлексія». Молодь і ринок. 2014. № 12(119). С. 104–107. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Mir_2014_12_25
6. Новик Л.М., Маляр О.І. Провідні психологічні чинники розвитку суб’єктності в юнацькому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. 2016. № 4(49). С. 170–177. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12631
7. Павелків Р.В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. № 8 (37). С. 84–98. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-84-98
8. Помиткіна Л.В. Психологічні механізми переживання особистості у процесі прийняття стратегічних життєвих рішень. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2016. № 31. С. 341–354. URL: https://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/157889/157183
9. Сорокіна О. Вплив рефлексії на професійне становлення студентів-психологів. Науковий вісник мну імені В.О. Сухомлинського. Психологічні науки. 2017. № 2(18). С. 190–194. URL: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/psihol-visnik-18-2017-36.pdf
10. Федько В. Рефлексія: осмислення понятійного статусу. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2022. Т. 1. № 1(57). С. 144–158. URL: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158
11. Шевченко Н.Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4. С. 85–92. URL: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10
12. Brown J.D., Brown M.A. Self-reflection and feelings of self-worth: When Rosenberg meets Heisenberg. Journal of experimental social psychology. 2011. Vol. 47. № 6. P. 1269–1275. URL: https://doi.org/10.1016/j.jesp.2011.05.019
13. Bucknell K.J., Kangas M., Crane M.F. Adaptive self-reflection and resilience: the moderating effects of rumination on insight as a mediator. Personality and individual differences. 2022. Vol. 185. P. 111–234. URL: https://doi.org/10.1016/j.paid.2021.111234
14. Development and validation of a self-report measure of mentalizing: the reflective functioning questionnaire / P. Fonagy et al. Plos one. 2016. Vol. 11. № 7. P. e0158678. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0158678
15. Fisher P., Chew K., Leow Y.J. Clinical psychologists’ use of reflection and reflective practice within clinical work. Reflective practice. 2015. Vol. 16. № 6. P. 731–743. URL: https://doi.org/10.1080/14623943.2015.1095724
16. Know yourself and you shall know the other to a certain extent: multiple paths of influence of self-reflection on mindreading / G. Dimaggio et al. Consciousness and cognition. 2008. Vol. 17. № 3. P. 778–789. URL: https://doi.org/10.1016/j.concog.2008.02.005
17. Lilienfeld S.O., Basterfield C. Reflective practice in clinical psychology: reflections from basic psychological science. Clinical psychology: science and practice. 2020. URL: https://doi.org/10.1111/cpsp.12352
18. Marin K.A., Shkreli A. An examination of trauma narratives: narrative rumination, self-reflection, and identity in young adulthood. Journal of adolescence. 2019. Vol. 76. P. 139–151. URL: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2019.08.007
19. Newman D.B., Nezlek J.B. Private self-consciousness in daily life: relationships between rumination and reflection and well-being, and meaning in daily life. Personality and individual differences. 2016. Vol. 136. P. 184–189. URL: https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.06.039
20. Philippi C.L., Koenigs M. The neuropsychology of self-reflection in psychiatric illness. Journal of psychiatric research. 2014. Vol. 54. P. 55–63. URL: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2014.03.004 (дата звернення: 28.01.2025).
21. Reflection: A Socratic approach / I. C. M. Van Seggelen – Damen et al. Theory & psychology. 2017. Vol. 27, no. 6. P. 793–814. URL: https://doi.org/10.1177/0959354317736388 (дата звернення: 30.10.2024).
22. Reflective functioning in children and adolescents with and without an anxiety disorder / V. Chevalier et al. Frontiers in psychology. 2021. Vol. 12. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.698654
23. Stefan C.A., Cheie L. Self-compassion and social anxiety in late adolescence: contributions of self-reflection and insight. Self and identity. 2020. P. 1–13. URL: https://doi.org/10.1080/15298868.2020.1861082
24. Takano K., Tanno Y. Self-rumination, self-reflection, and depression: self-rumination counteracts the adaptive effect of self-reflection. Behaviour research and therapy. 2009. Vol. 47. № 3. P. 260–264. URL: https://doi.org/10.1016/j.brat.2008.12.008
25. Wain A. Learning through reflection. British journal of midwifery. 2017. Vol. 25. № 10. P. 662–666. URL: https://doi.org/10.12968/bjom.2017.25.10.662