ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДІ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Анотація

За останні роки в Україні відбулися конструктивні зміни не лише в соціальній політиці, а й в усвідомленні суспільством проблем інвалідів. На державному рівні реалізуються програми соціально-психологічної реабілітації та інтеграції молоді з обмеженими можливостями, вживаються заходи щодо забезпечення безперешкодної мобільності та взаємодії з навколишнім середовищем, але проблема соціальної адаптації залишається однією з головних проблем у сфері навчання, праці та особистісного розвитку молодих людей з обмеженими можливостями. Актуальним питанням сьогодення є розроблення ефективних стратегій психологічних механізмів соціальної адаптації та психологічної модифікації несприятливих стратегій для покращення життя, освіти, професійного розвитку та стосунків молодих людей з руховими розладами. Найбільш частими проблемами, з якими стикаються представники молоді з інвалідністю, є труднощі інтеграції в соціальне середовище. В організації навчально-виховного процесу особливу увагу слід приділяти соціально-психологічній адаптації та інтеграції здобувача освіти в групу, зокрема формуванню психологічної готовності педагогів до роботи з учнями з особливими освітніми потребами в гуманістичному напрямі. Основна мета статті полягає в теоретичному дослідженні психологічних особливостей творчих здібностей молоді з обмеженими можливостями та висвітленні результатів проведеного емпіричного дослідження щодо визначення рівня сформованості творчого потенціалу, творчої уяви і креативності як складників творчих здібностей особистості. Результати дослідження свідчать про те, що в молоді з обмеженими можливостями є середній рівень сформованості таких компонентів, як творчий потенціал, творча уява та креативність. Отримані дані можуть бути використані для розроблення комплексної корекційно-розвивальної програми розвитку творчих здібностей молоді з обмеженими можливостями розвитку. Таким чином, стрімка модернізація, реформування та збагачення змісту вищої освіти в нашій державі вимагають підготовки компетентних і висококваліфікованих спеціалістів, здатних приймати неочевидні рішення в нестандартних ситуаціях особистісно-професійної діяльності. Крім того, структура індивідуальної творчості поширюється і на людей, які працюють. Недостатній рівень теоретичної та емпіричної розробленості практичної проблеми вивчення механізмів психологічних особливостей, функціонування і творчих здібностей інвалідів (з обмеженими або особливими потребами) визначає актуальність і необхідність розгляду та розв’язання таких важливих питань.