ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ШКІЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
Анотація
Стаття містить результати теоретичного аналізу сучасних досліджень феномену шкільного благополуччя, який дав змогу встановити, що натепер не існує єдиного визначення концепції благополуччя, оскільки поняття використовується в різних сферах – від економіки до психології. З’ясовано, що існують різні підходи до вивчення благополуччя і теорії, які спрямовані на вивчення аспектів, котрі мають вплив на нього. Так, теорії благополуччя поділяються на гедоністичні (hedonistic theories), теорії бажань (desire theories) і теорії об’єктивного списку (objective list theories). Аналіз досліджень психологічного благополуччя дітей в українському дослідницькому полі показує, що найчастіше воно є предметом вивчення в поєднанні з батьківським благополуччям або ж у дітей старшого підліткового чи юнацького (студентського) віку. Тема благополуччя дитини в дошкільному та молодшому шкільному віці частіше розглядається крізь призму емоційного благополуччя, під яким розуміється стан емоційного комфорту, завдяки якому в дитини формується почуття довіри до світу, її пізнавальне та активне ставлення. Шкільне благополуччя визначається як комплекс характеристик, які вказують на те, що учасники освітнього процесу відчувають себе безпечно в межах школи, усвідомлюють свою приналежність до шкільної культури та задоволені якістю шкільного життя. У ході дослідження виявлено компоненти шкільного благополуччя, а саме: відносини учнів один з одним та з учителями; залучення учасників освітнього процесу до шкільного життя, наявність голосу у вирішенні питань; безпека, яка включає фізичні та психологічні аспекти, відсутність булінгу; позитивні емоції, які відчувають учасники освітнього процесу в межах школи; динаміка позитивного емоційного спектра в дорослих та дітей під час перебування в школі; задоволеність учнів, учителів та батьків якістю шкільного життя. З’ясовано, що для вивчення аспектів благополуччя, пов’язаних з емоційним фоном учасників освітнього процесу, можуть бути використані методи вимірювання та оцінки емоцій, які використовуються в інших сферах.
Посилання
2. Seligman, Martin E. P. Positive Psychology: An Introduction. American Psychologist. 2000. 55 (1). С. 5–14. CiteSeerX 10.1.1.183.6660. URL: https://doi.org/10.1037/0003-066x.55.1.5.PMID11392865 (дата звернення: 12.12.2024).
3. Гуляєва О.В. Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01. Харків, 2018. 207 с.
4. Водолазська Т.В. Формування емоційного благополуччя дітей молодшого шкільного віку. Постметодика. 2010. № 6 (97). С. 26–31.
5. Кириленко О.М. Благополуччя людей як об’єкт соціологічних досліджень: феліцитарний підхід. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 3 (30). С. 18–33.
6. Ryff C. D., Keyes C. L. M. The structure of psychological wellbeing revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. № 69 (4). Р. 719–727.
7. Мешко Г.М., Габрусєва Н.В. Стан емоційного благополуччя учнів у процесі навчання під час війни. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки : тези ІІ Між- народної наукової конференції (м. Тернопіль, 21–22 квітня 2022 р.). Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. С. 17–20.
8. Campbell A. The American voter. NY. : Wiley, 1961. 648 p
9. Miller, G.A. The magical number seven, plus or minus two. Psychological Review. 63, 81–97.
10. Maslow A.H. On Dominance, Self-Esteem, and Self-Actualization. Monterey : Brooks/Cole Publ., 2004.
11. Бонівел І. Ключі до благополуччя: що може позитивна психологія. Київ : Час, 2009. 192 с.
12. Петрочко Ж. Благополуччя та безпека дитини: сучасне тлумачення понять і їх функціональний кон- текст. European humanities studies: State and Society, (1), 45–60. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.021.1.04
13. Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я – офіційний сайт. URL: https://www.who.int/ (дата звернення: 12.12.2024).
14. Ben-Arieh A. Handbook of Child Well-Being. Springer Science, Business Media Dordrecht. 2014. Р. 1–27.
15. Столярчук О.А. Навчання та психоемоційний стан українських підлітків в умовах війни в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2022. № 1. С. 115–120. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.22
16. Олександров Ю.М. Саморегуляція як чинник психологічного благополуччя студентської молоді : автореф. дис. ... канд. психол. наук. : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». Харків, 2010. 23 с.
17. Diener E. Assessing subjective well-being: Progress and opportunities. Social Indicators Research. 1994. Vol. 31(2). P. 103–157. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01207052 (дата звернення: 11.12.2024).
18. Tov W., Diener Е. Subjective Well-being. Research Collection School of Social Sciences. Paper 1395. 2013. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118339893.wbeccp518м (дата звернення: 11.12.2024).
19. Flourish: a new understanding of happiness and well-being – and how to achieve them, by Martin E.P. Seligman. The Journal of Positive Psychology. 2012. March. № 7 (2). Р. 159–161. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760.2011.614831 (дата звернення: 12.12.2024).
20. Thomas, N.P. Conceptualisations of childrens wellbeing at school: The contribution of recognition theory. Childhood, 2016. Vol. 23. P. 13.
21. School of Psychology / Interdisciplinary Center (IDC) Herzliya, P. O. Box 167. Herzliya 46150, Israel. URL: https://www.runi.ac.il/en/ (дата звернення: 12.12.2024).
22. Яворовська Л. Теоретичні підходи до визначення психологічного благополуччя особистості. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2011. Т. 48. № 985. С. 46–49.