ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ШКІЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Анотація

Стаття містить результати теоретичного аналізу сучасних досліджень феномену шкільного благополуччя, який дав змогу встановити, що натепер не існує єдиного визначення концепції благополуччя, оскільки поняття використовується в різних сферах – від економіки до психології. З’ясовано, що існують різні підходи до вивчення благополуччя і теорії, які спрямовані на вивчення аспектів, котрі мають вплив на нього. Так, теорії благополуччя поділяються на гедоністичні (hedonistic theories), теорії бажань (desire theories) і теорії об’єктивного списку (objective list theories). Аналіз досліджень психологічного благополуччя дітей в українському дослідницькому полі показує, що найчастіше воно є предметом вивчення в поєднанні з батьківським благополуччям або ж у дітей старшого підліткового чи юнацького (студентського) віку. Тема благополуччя дитини в дошкільному та молодшому шкільному віці частіше розглядається крізь призму емоційного благополуччя, під яким розуміється стан емоційного комфорту, завдяки якому в дитини формується почуття довіри до світу, її пізнавальне та активне ставлення. Шкільне благополуччя визначається як комплекс характеристик, які вказують на те, що учасники освітнього процесу відчувають себе безпечно в межах школи, усвідомлюють свою приналежність до шкільної культури та задоволені якістю шкільного життя. У ході дослідження виявлено компоненти шкільного благополуччя, а саме: відносини учнів один з одним та з учителями; залучення учасників освітнього процесу до шкільного життя, наявність голосу у вирішенні питань; безпека, яка включає фізичні та психологічні аспекти, відсутність булінгу; позитивні емоції, які відчувають учасники освітнього процесу в межах школи; динаміка позитивного емоційного спектра в дорослих та дітей під час перебування в школі; задоволеність учнів, учителів та батьків якістю шкільного життя. З’ясовано, що для вивчення аспектів благополуччя, пов’язаних з емоційним фоном учасників освітнього процесу, можуть бути використані методи вимірювання та оцінки емоцій, які використовуються в інших сферах.