ЯКІСТЬ ЖИТТЯ І ЗАДОВОЛЕНІСТЬ НЕЮ В ЧАСИ ВІЙНИ

Г. Чайка

doi:10.26661/2310-4368/2025-1-16

Г. Чайка Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0001-7799-1314

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2025-1-16

Ключові слова: якість життя, задоволеність якістю життя, військовий стан, ресурси особистості

Анотація

У статті досліджено, як жителі України ставляться до якості свого життя, які аспекти життя змінилися під час війни, а які залишилися незмінними. Мета статті – порівняти задоволеність українців якістю життя в період до початку широкомасштабної війни та в період її продовження. Для вивчення задоволеності якістю життя було взято відповідну методику «Вивчення якості життя особистості» О. Чиханцової. Опитування проводилися серед жителів України, перше – у 2020 році, а друге – у травні – червні 2023 року, тобто на другому році війни. Це означає що вимірювалася не гостра реакція на стрес на початку воєнних дій, а вже довготривале, хронічне переживання стану війни. Було виявлено, що майже всі показники задоволеності знизилися. На статистично значимому рівні не змінилась задоволеність рівнем своєї освіти і професійною діяльністю, кваліфікаціями, вибраними та отриманими до війни. Також не змінилась задоволеність якістю навколишнього середовища і політико-економічним станом країни проживання, проте ці показники були низькі ще до початку війни. Зниження задоволеності рівнем безпеки найсильніше, такий результат очевидний у країні, де ніхто не може відчувати, що їх життя захищене від ворожих дій. Зниження задоволеності собою можна пояснити станом розпачу, відчуттям неможливості впливати на події власного життя в умовах війни. Зниження задоволеності сімейним життям, якістю спілкування з друзями, близькими та сім’єю відображає розрив родинних та дружніх зав’язків через війну. Задоволеність станом свого здоров’я також суттєво знизилася, що вказує на розвиток посттравматичних психологічних розладів як гострої, так і хронічної форм. На жаль, неможливо змінити такий об’єктивний негативний чинник поточного стану нашого суспільства, як війна, але можна віднайти внутрішні, психологічні ресурси особистості, які допоможуть людині пережити складні часи, зберегти психічне здоров’я і психологічне благополуччя і тим самим підвищити задоволеність якістю власного життя. Тож саме ці питання вбачаємо перспективними для подальшої наукової роботи.

Посилання

1. Arnout A., Quality of Life: The Concept and Interventions. Well-Being Across the Globe. 2023. С. 158–268. doi: 10.5772/intechopen.108610
2. Felce D., Perry J. Quality of life: Its definition and measurement. Research in Developmental Disabilities. 1995. № 16(1). С. 51–74.
3. Віговська О.О. Якість життя особистості: теоретико-емпіричні доробки сучасної психології. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. 2013. № 2 (32). С. 161–165.
4. WHOQOL: Measuring Quality of Life. World Health Organization. URL: https://www.who.int/toolkits/whoqol
5. Чиханцова О.А. Якість життя як фактор розвитку життєстійкості особистості. Актуальні проблеми психології. 2020. № 17 (6). С. 234–241.
6. Чиханцова О.А. Якість життя особистості: теоретичний аспект. У кн.: ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин». Кам’янець-Подільський: ПП Медобори, 2019. С. 191–194.
7. Aleksińska A. Pojęcie jakości życia. Psychologia.net.pl portal psychologiczny. 18.10.2006. URL: www.psychologia.net.pl/artykul.php?level=231
8. Дяченко В.А., Мунасипова-Мотяш І.А., Дубініна Д.Е. Задоволеність життям та рівень психологічного благополуччя студентської молоді. Актуальні проблеми психології: Екологічна психологія: збірник наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка. 2018. Т. VІІ. Вип. 45. С. 120–129.
9. Вірна Ж.П. Адаптаційний профіль задоволеності життям особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. № 2. С. 20–25.
10. Задоволеність життям це. Психологічна енциклопедія. Український психологічний ХАБ. URL: https://www.psykholoh.com/post
11. Chykhantsova, O.A. A person’s quality of life and features of its measurement. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. № 4. С. 11–28. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-4-1
12. Ткалич М.Г. Емоції та резилієнтність особистості у складних життєвих обставинах. Журнал сучасної психології. 2023. № 2. С. 70–75. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-2-8
13. Bovier P.A., Chamot E., Perneger T.V. Perceived stress, internal resources, and social support as determinants of mental health among young adults. Qual. Life Res. 2004. № 13, С. 161–170. https://doi.org/10.1023/B:QURE.0000015288.43768.e4
14. Greimel E., Kato Y., Müller-Gartner M., Salchinger B., Roth R., Freidl W. Internal and External Resources as Determinants of Health and Quality of Life. PLoS One. 2016. May 2. № 11(5). doi:10.1371/journal.pone.0153232.
15. Alborz A. The Nature of Quality of Life: A Conceptual Model to Inform Assessment: The Nature of QoL. Journal of Policy and Practice in Intellectual Disabilities. 2017. № 14. С. 15-30. 10.1111/jppi.12225.
16. Дорожкін В.Р., Лазоренко Б.П. Посттравматичні стресові стани та психологічне благополуччя працівниць освіти прифронтових та деокупованих територій в умовах війни. Журнал сучасної психології. 2024. № 1. С 61–69. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-7