ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ОСІБ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ: АНАЛІЗ ТЕМПЕРАМЕНТУ, ТРИВОЖНОСТІ Й АГРЕСИВНОСТІ
Анотація
У статті розглянуто взаємозв’язок індивідуально-типологічних особливостей особистості з рівнями тривожності й агресивності в контексті психологічного консультування. Проаналізовано сучасні дослідження впливу темпераменту на схильність до тривоги й агресії, узагальнено теоретичні підходи й емпіричні дані щодо кореляційних взаємозв’язків між властивостями темпераменту й емоційно-поведінковими проявами. Представлено результати емпіричного дослідження на вибірці із 41 респондента віком від 18 до 45 років, що підтверджують статистично значущі кореляції між провідними властивостями темпераменту (екстраверсією, нейротизмом, психотизмом за Айзенком), рівнем особистісної тривожності й показниками агресивності. Установлено, що нейротичність тісно пов’язана з високою тривожністю (r ≈ 0,68), а психотизм – із підвищеною агресивністю (r ≈ 0,56). Виявлено помірний позитивний зв’язок між рівнем тривожності й агресивності (r ≈ 0,36). Отримані дані свідчать, що особистості холеричного та меланхолійного типів більш схильні до проявів агресії й тривожності відповідно. На основі результатів дослідження розроблено диференційовані підходи до психологічного консультування клієнтів з різними типами темпераменту та рівнями емоційної реактивності. Для холериків рекомендовано методи контролю гніву, структуроване ведення сесій і тілесно-орієнтовану терапію; для меланхоліків – створення безпечної атмосфери, когнітивно-поведінкову терапію та релаксаційні техніки; для клієнтів із високою агресивністю – розвиток емпатії й навички ненасильницького спілкування. Підкреслено важливість урахування індивідуальних темпераментальних схильностей клієнта при виборі методів консультативної роботи для підвищення ефективності психологічної допомоги та досягнення позитивних результатів терапії. Подальші дослідження в цьому напрямі сприятимуть поглибленню розуміння ролі індивідуально-типологічних особливостей у психологічному консультуванні й підвищенню ефективності психологічної допомоги.
Посилання
2. Чепіжко А. М. Особливості темпераменту як чинник тривожності у молоді: бакалаврська робота. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2024. 67 с.
3. Ясточкіна І. Особистісна тривожність як соціально-психологічна проблема. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2020. Вип. 6. С. 165–170.
4. Quan F., Gou Y., Gao Y., Yu X., Wei B. The relationship between neuroticism and social aggression: a moderated mediation model. BMC Psychology. 2024. Vol. 12(443). P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-024-01938-9.
5. Kataria S. Relationship between academic anxiety and aggression among adolescent. National Journal of Multidisciplinary Research and Development. 2018. Vol. 3(1). P. 262–263.
6. Крайніков Є. В. Агресивність (психологія). Велика українська енциклопедія. Київ : ІАЕ НАН України, 2020. URL: https://vue.gov.ua/Агресивність_(психологія).
7. Українська психологічна термінологія : словник-довідник / за ред. М.-Л. А. Чепи. Київ : Інформаційно-аналітичне агентство, 2010. 302 с.
8. Псядло Е. М. Темперамент та характер в історії медицини та психології. Актуальні проблеми сучасної медицини. Одеса : Фенікс, 2019. С. 333–337.
9. Buss A. H., Perry M. The Aggression Questionnaire. Journal of Personality and Social Psychology. 1992. № 63(3). P. 452–459.
10. Spielberger C. D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (STAI). Palo Alto, CA : Consulting Psychologists Press, 1983. 36 p.
11. Fortunato A., Andreassi S., Franchini C., et al. Unlocking Success in Counseling: How Personality Traits Moderate Its Effectiveness. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education. 2024. № 14(10). P. 175–189. DOI: https://doi.org/10.3390/ejihpe14100174.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 




