МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОГНІТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ САНОГЕННОГО МИСЛЕННЯ

Х. Б. Цьомик

doi:10.26661/2786-7471/2025-4-17

Х. Б. Цьомик Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0001-6080-3786

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-4-17

Ключові слова: саногенне мислення, когнітивна діяльність, когнітивна реструктуризація, емоційна регуляція, патогенне мислення, психологічна стійкість

Анотація

У статті розглядається феномен саногенного мислення як ключового чинника збереження й відновлення психічного здоров’я особистості в умовах сучасних соціокультурних і політичних викликів, зокрема війни в Україні. Підкреслюється, що тривала дія стресових факторів, інформаційне перевантаження та невизначеність майбутнього призводять до появи когнітивних деформацій і патогенних механізмів мислення, які знижують адаптивність та ускладнюють ефективне функціонування людини. У цьому контексті особливого значення набуває трансформація когнітивної діяльності через розвиток саногенного мислення, орієнтованого на конструктивне переосмислення негативного досвіду, зменшення дії деструктивних емоцій і формування позитивних смислів. Здійснено теоретичний аналіз специфіки механізмів патогенного та саногенного мислення. Виокремлено їх ключові ознаки: румінацію, катастрофізацію, когнітивні спотворення й неефективні стратегії емоційної регуляції як прояви патогенного способу мислення. На противагу їм, саногенне мислення розглядається як інтегративна система, що включає рефлексивний, аналітичний, емоційно-регулятивний, конструктивно-креативний, ціннісно-смисловий і соціально-комунікативний компоненти. Окрему увагу приділено аналізу механізмів активізації саногенного мислення: рефлексивній усвідомленості, когнітивному розототожненню, когнітивній реструктуризації, розвитку емоційної компетентності, активації ресурсних станів і розширенню перспективи. Показано, що їх цілеспрямоване застосування сприяє трансформації дисфункціональних когнітивних патернів у більш адаптивні й конструктивні. Практичний аспект статті висвітлює можливості використання методів саногенної рефлексії, когнітивно-поведінкових технік, практик усвідомленості, наративних підходів, методів емоційної саморегуляції та групових форм роботи. Наголошується, що комплексне впровадження цих методів дає змогу досягти стійких позитивних змін у когнітивній сфері, підвищити рівень стресостійкості й забезпечити гармонізацію внутрішнього світу особистості.

Посилання

1. Бех І. Д. Б 55 Особистість на шляху до духовних цінностей : монографія. Київ-Чернівці : Букрек, 2018. 320 с.
2. Гільман А. Ю. Психологічні особливості формування саногенного мислення у студентської молоді. Актуальні проблеми психології. 2017. Т. 6. Вип. 2. С. 23–31.
3. Еліс А. Як зберегти емоційне здоров’я за будь-яких обставин. Київ : Сварог, 2023. 284 с.
4. Завгородня О. Арттерапевтична підтримка ментального здоров‘я людини в умовах загрозливої невизначеності. Новітні зміни сучасного суспільства. Харків : СГ НТМ «Новий курс», 2024. С. 68–78.
5. Карпенко В. В. Психологія мислення: феноменологія, процес і детермінанти. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 32–42. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/ handle/1234567890/1254.
6. Карамушка Л. Тренінг розвитку продуктивних копінг-стратегій в контексті забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2024. № 1(31). С. 23–39. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.2.
7. Матейко Н. М. Загальна психологія : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2013. 230 с.
8. Осадько О. Ю. Саногенний потенціал діалогічної позиції особистості у ситуації суб’єктивної значимості стосунків з «ідейним опонентом». Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2014. Вип. 5. С. 88–103.
9. Поцулко О. А. Копінг-стратегії як метод подолання комунікативних девіацій особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2016. № 1. С. 180–191. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2016_1_21.
10. Психологія мислення : підручник / І. Д. Пасічник, Р. В. Каламаж, О. В. Матласевич, У. І. Нікітчук та ін. ; за ред. І. Д. Пасічника. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. 560 с.
11. Рибалка В. В. Методологічні засади теоретичної та практичної психології: особистість, психологічна діяльність, духовність. Психологія і особистість. 2018. № 1. С. 9–19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psios_2018_1_3.
12. Савчин М. В. Психологія відповідальної поведінки : монографія. Івано-Франковськ : Місто НВ, 2008. 280 с.
13. Хоменко Є. Г. Психологічне благополуччя студентської молоді у військовий час. Габітус. 2023. Вип. 51. С. 121–125.
14. Ярош Н. С. Аналіз досліджень внутрішніх предикторів стрес-долаючої поведінки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2015. Вип. 58. С. 60–64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2015_58_13.
15. Simons H. Decision Making in Organizations. Administrative Science Quarterly. 2023. Vol. 68, № 1. P. 15–29.
16. Adams R. A., Vincent P., Benrimoh D., Friston K. J., Parr T. Everything is connected: Inference and attractors in delusions. Schizophrenia Research. 2022. Vol. 245. Р. 5–22. https://doi.org/10.1016/j.schres.2021.07.032.
17. Voitenko E. Occupational Well-Being: A Comparative Analysis of the Main Structural Models. International Journal of Behavior Studies in Organizations. 2022. № 7. С. 30–39.