Ідіосінкразиї амбівалентністі Трампа

  • В.В. Овсяннікова
  • В.В. Овсянніков
Ключові слова: амбівалентність, когнітивній діссонанс, нарцисізм, лідерство, рольова гра, девіантна поведінка, погладжування

Анотація

У статті розглянуто психологічну амбівалентність з позицій її специфічної організації, як вона бачиться у речових ідіосинкразіях, що дозволяють краще зрозуміти особистість 45-го президента США Дональда Трампа. Національний огляд свідчить, що на відношення виборців до Трампу впливає не стільки його політика та ідеологія, скільки його особистість. Якісні носії інформації (“The New York Times”, “The Washington Post”, the BBC, the Euro news та другі) будують та розповсюджують у цілому негативну оцінку найбільш «непрезидентського президента» Сполучених Штатів. Тому саме ми вважаємо англомовний медійний дискурс тільки надійною стартовою позицією. Поряд з іншими категоріями, якими характеризують особистість Трампа, виникає категорія амбівалентності. Саме вона уявляється найбільш відразливою психологічною рисою Трампа, що приймає різноманітні стилістичні засоби втілення їх в його висловлюваннях.

Посилання

1. Вейнингер О. Пол и характер. – Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 1998. – 608 с. Vejninger O. Pol i harakter. – Rostov-na-Donu: izd-vo «Feniks», 1998. – 608 s.
2. Минский, Марвин. Остроумие и логика когнитивного бессознательного // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка: Пер. с англ. / Сост., ред., вступ. ст. В. В. Петрова и В. Г. Герасимова. – М. Прогресс, 1988. – 320 с. – С. 281 – 309. Minskij, Marvin. Ostroumie i logika kognitivnogo bessoznatel'nogo // Novoe v zarubezhnoj lingvistike. Vyp. XXIII. Kognitivnye aspekty jazyka: Per. s angl. / Sost., red., vstup. st. V. V. Petrova i V. G. Gerasimova. – M. Progress, 1988. – 320 s. – S. 281 – 309.
3. Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика. – М.: Прогресс, 1976. – 350 с. Slobin D., Grin Dzh. Psiholingvistika. – M.: Progress, 1976. – 350 s.
4. Berne, Eric. Games people play. – New York: Ballantine Books, 1964. – 192 p.
5. Fowler, Roger. Language in the News: Discourse and Ideology in the Press (Paperback). – NewYork, Routledge, 1991. – 256 p.
6. Leonhard, Karl. Akzentuierte Persönlichkeiten. – Berlin: VEB Verlag Volk und Gesundheit, 1976. 328 S.
7. McAdams, Dan P. The mind of Donald Trump //The Atlantic, June 2016 issue. https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2016/06/the-mind-of-donald-trump/480771/
8. Pinker, Steven. The Stuff of Thought: Language as a Window into Human Nature. – Penguin Books, 2007. – 505 p.
9. Tisdale, Sallie. Talk Dirty to Me: An Intimate Philosophy of Sex. – Souvenir Press, 2013. – 256 p.
10. Tsvetkova-Hegedus, Irina. Diplomatic Language and Translation Case study: President Donald Trump's Rhetoric // A dissertation presented to the Faculty of Arts in the University of Malta for the degree of Master in Contemporary Diplomacy. July, 2017. – 64 p. https://www.diplomacy.edu/system/files/dissertations/22022018358_Tsvetkova-Hegedus.pdf
Опубліковано
2018-05-24
Як цитувати
Овсяннікова, В., & Овсянніков, В. (2018). Ідіосінкразиї амбівалентністі Трампа. Журнал сучасної психології, (1), 98-103. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/939