Час культури і психологічний час особистості: теоретичний огляд зв’язків між концептуалізацією часу в конкретній культурі та індивідуальною часовою перспективою

  • О.М. Сеник
  • В.В. Абрамов
Ключові слова: час, культура, когнітивна лінгвістика, часова перспектива особистості

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз зв’язків між концептуалізацією часу в конкретній культурі та індивідуальною часовою перспективою її носіїв з урахуванням історії розвитку філософської думки, що лежить в основі цієї культури, а також психолінгвістичного аналізу мовних конструктів, що використовуються для позначення концептів часу. Показано, що для західної культури притаманною є лінійна модель часу, що відображає сприйняття теперішнього як статичної або скалярної точки, яка не вказує на жоден напрямок і рухається разом з індивідом вздовж часової осі – з минулого у майбутнє. Така часова модель  зумовлює майбутню орієнтованість всієї західної культури, а відтак – орієнтованість на майбутнє її носіїв. Натомість концепція часу у східній культурі зумовлює її орієнтованість на теперішнє, яке у термінах когнітивної лінгвістики відображається у такій часопросторовій метафорі, що відповідає бінаправленому вектору, спрямованому одночасно на минуле і майбутнє, і змістовно відповідає поняттю холістичного теперішнього. Така часова модель зумовлює орієнтацію на теперішнє її носіїв,   що втілюється у орієнтації також на сам процес діяльності, який розгортається у теперішньому, а не лише на її результат.

Посилання

1. Зимбардо Ф. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшит вашу жизнь / Ф. Зимбардо, Дж. Бойд. – СПб.: Речь, 2010. – 352 с.
2. Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего / Жозеф Нюттен; [пер. с англ. Е.Ю. Патяевой, Н.Н. Толстых, В.И. Шевяховой]. – М.: Смысл, 2004. – 608 с.
3. Сеник О.М. Соціально–психологічні чинники уявлень студентської молоді про часову перспективу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спеціальність 19.00.05 «Соціальна психологія, психологія соціальної роботи» / О.М. Сеник. – К.: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2016. – 19 с.
4. Титаренко Т.М. Жизненный путь личности: Этапы становления / Т.М. Титаренко // Философская и социологическая мысль. – 1991. – № 1. – С. 49-­58.
5. Boroditsky L. Do English and Mandarin speakers think about time differently? / Lera Boroditsky, Orly Fuhrman, Kelly McCormick // Cognitive psychology. – 2010. – № 43. – P. 23-­32.
6. Bruce A. Time(lessness): Buddhist perspectives and end-­‐of-­‐life / Anne Bruce // Nursing Philosophy. – 2007. – № 8. – P. 151-­157.
7. Collier T. Time and self: religious awakening in Dogen and Shinran / T. Collier // Eastern Buddhist. – 2010. – № 32 (1). – P. 56-­84.
8. Eliade M. The Myth of the Eternal Return / Mircea Eliade. – New Jersey: Princeton University Press, 2005. – 195 p.
9. Frank L. K. Time perspectives / L. K. Frank // Journal of Social Philisophy. – 1939. – Vol. 4. – P. 293-­312.
10. Freeman M. Mythical time, historical time, and the narrative fabric of the self / M. Freeman // Narrative Inquiry. – 1998. – № 8 (1). – P. 27-­50.
11. Hall E.T. Taniec życia: inny wymiar czasu / E.T. Hall; [tłumaczenie: R. Nowakowski]. – Warszawa: Muza, 1999. – 268 s.
12. Northrup D.T. Time passing: a parse research method study / D.T. Northrup // Nursing Science Quarterly. – 2002. – № 15 (4). – P. 319-­326.
13. Yi H. A Cognitive Perspective of the Chinese and English Expressions for the Concept of “Present” / Hu Yi // Canadian Social Science. – 2008. – Vol.4. – № 6. – P. 59‐65.
14. Yu N. The Contemporary Theory of Metaphor: A Perspective from Chinese / Ning Yu. – Amsterdam, 1998. – 288 p.
Опубліковано
2017-06-29
Як цитувати
Сеник, О., & Абрамов, В. (2017). Час культури і психологічний час особистості: теоретичний огляд зв’язків між концептуалізацією часу в конкретній культурі та індивідуальною часовою перспективою. Журнал сучасної психології, (1), 80-84. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/997