ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИЦЬ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

  • А. В. Сватьєв Запорізький національний університет
  • Д. А. Міфтахутдінова Дніпропетровська обласна школа вищої спортивної майстерності
  • А. В. Симонік Запорізький національний університет
Ключові слова: академічне веслування, програма тренувань, цикл олімпійської підготовки

Анотація

У статті досліджена проблема ефективності використання різних програм тренувальних занять для підвищення рівня функціональної підготовленості спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються в академічному веслуванні. Обстежено 10 спортсменок, членів збірної команди України на початку підготовчих і змагальних періодів третього і четвертого макроциклів. Основною особливістю експериментальної програми став перерозподіл обсягу тренувальних навантажень з акцентом на фізичні навантаження аеробної, аеробно-анаеробної та силової спрямованості. Порівняно із традиційною програмою було запропоновано збільшити обсяг веслування в аеробному режимі на загальнопідготовчому етапі на 10–11%, спеціально-підготовчому – на 12–14%, на передзмагальному – на 7–8% і на змагальному етапі на 6–7%. Зміни обсягу гребної роботи у змішаному (аеробно-анаеробному) режимі становили відповідно 12–14%, 13–15%, 9–10% і 7–8%, а в анаеробному режимі від 12–15% на загальнопідготовчому етапі до 5–6% на змагальному етапі. Крім цього, обсяг навантажень зі швидкісно-силової підготовки був збільшений на 15–16%, силової підготовки на 20–22%, а спеціальної підготовки на ергометрі Concept-2 – на 17–19%. Представлені зміни були зроблені за рахунок відповідного зниження кількості тренувальних годин на загальну фізичну підготовку веслувальників збірної команди України з академічного веслування. Для оцінки рівня функціональної підготовленості спортсменок і її окремих компонентів у нашому дослідженні використовувалася вдосконалена комп’ютерна програма експрес-оцінки «ШВСМ» Результати проведеного дослідження довели більш високу ефективність розробленої авторами програми тренувальних занять порівняно із традиційною програмою підготовки. Більш високий рівень функціональної підготовленості спортсменок збірної України з академічного веслування в четвертому макроциклі чотирирічного циклу олімпійської підготовки був досягнутий за рахунок збільшення обсягу веслування в аеробному й аеробно-анаеробному режимі, а також обсягу спеціальної підготовки на гребному ергометрі Concept-2. Планується подальша модернізація авторської програми тренувальних занять для спортсменок вищої кваліфікації, які спеціалізуються в академічному веслуванні, в річному циклі підготовки, спрямованої на максимально можливе досягнення модельних характеристик.

Посилання

1. Виноградов В. Ефективність застосування позатренувальних засобів, спрямованих на підвищення реалізації анаеробного потенціалу в серії односпрямованих тренувальних занять кваліфікованих веслувальників. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2006. № 4. С. 57–62.
2. Дьяченко А.Ю. Современная концепция совершенствования специальной выносливости спортсменов высокого класса в гребном спорте. Наука в олимпийском спорте. 2007. № 1. С. 54–61.
3. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев : Олимпийская литература, 2004. 808 с.
4. Богуш В., Гетманцев С., Кувалдина О. Критерии оценки показателей быстроты движений у юношей в академической гребле. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2016. № 6. С. 24–31.
5. Римар Ю.И., Луценко С.Г., Губриенко А.А. Физическое и функциональное состояния юных гребцов-академистов в подготовительном периоде на этапе начальной подготовки годичного цикла подготовки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2016. Вип. 136. С. 185–188.
6. Приходько П., Яковенко Е. Методика совершенствование развития выносливости с помощью специальных тренажеров в гребле академической. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2016. Вип. 1. С. 67–72.
7. Held S., Siebert T., Donath L. Changes in mechanical power output in rowing by varying stroke rate and gearing. European Journal of Sport Science 2020. № 20:3. Р. 357–365. DOI: 10.1080/17461391.2019.1628308.
8. Idan Harat, Nicolas W. Clark, David Boffey Dynamic post-activation potentiation protocol improves rowing performance in experienced female rowers, Journal of Sports Sciences. 2020. № 38:14, Р. 1615–1623, DOI: 10.1080/02640414.2020.1754110.
9. Маліков М.В., Богдановська Н.В., Сватьєв А.В. Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті : навчальний посібник. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2006. 199 с.
Опубліковано
2021-02-08
Як цитувати
Сватьєв, А. В., Міфтахутдінова, Д. А., & Симонік, А. В. (2021). ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИЦЬ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ. Фізичне виховання та спорт, (2), 153-158. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2020-2-23
Розділ
РОЗДІЛ ІІ. ОЛІМПІЙСЬКИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ СПОРТ