БІОМЕХАНІКА В АКАДЕМІЧНОМУ ВЕСЛУВАННІ

Анотація

Аналіз літератури з біомеханіки циклів веслування в академічному парному веслуванні показав наявність розбіжностей серед науковців з цього питання. Відсутність оптимальної техніки впливає на спортивний результат. Мета дослідження – оптимізувати технічний процес у веслуванні. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури; аналіз рухової структури у веслуванні; педагогічне спостереження за спортсменами різної кваліфікації для виявлення закономірностей їх циклічних стереотипних рухів під час тренувань і змагань. На підставі третього закону Ньютона про рівність дії та протидії, закону рівноваги Архімеда й векторних сил, що діють на весла, проведено теоретичні розрахунки сили тяги човна під час веслування. За допомогою векторних сил вивчалося, як зближення рукояток весел впливає на силу тяги човна під час гіпотетичної проводки. Результати: у наших прикладах сила тяги човна на початку захоплення лопатями весла води при зближених рукоятках весел була більшою на 4,2 %, ніж при розведених рукоятках, а сила дрейфу була меншою на 13 %. Висновки. В академічному парному веслуванні під час руху на банці рукоятки весел важливо максимально зближувати, що дає змогу збільшити силу тяги човна та зменшити дрейф; за рахунок положення весел під час проводки може виникнути рівність реакцій води у веслярів з різною фізичною підготовкою, при цьому сила тяги слабкого спортсмена може бути більшою за силу тяги сильного спортсмена; момент сили зменшується в будь-яких положеннях рукояток весел тим більше, чим більше вони розведені, водночас зростає сила дрейфу, яка зменшує швидкість човна; слабкий спортсмен може створити рівний тиск лопаті на воду, докладаючи менше зусиль на рукоятку.