ОЦІНЮВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ТА РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ АКРОБАТІВ РІЗНОЇ СТАТІ ТА ВІКУ В ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ МЕЗОЦИКЛІ

Анотація

Представлено результати дослідження психологічного стану спортсменів, що спеціалізуються в парно-групових видах акробатики на різних етапах багаторічного вдосконалення з урахуванням статевого диморфізму. Мета статті – дослідження психоемоційного стану, рівня тривожності акробатів різної статі та кваліфікації в динаміці передзмагального мезоциклу. В експерименті взяли участь акробати двох вікових категорій: 1) дівчата (n=32) та хлопці (n=36) 12–15-ти років, 2) дівчата (n=30) та юнаки (n=32) 16-ти–23-х років (субеліта та елітні атлети). Результати. Використовували методику САН (спортивне самопочуття, активність, настрій), де порівняльна характеристика проводилась у трьох напрямах: 1) з урахуванням статі; 2) з урахуванням показників до та після експерименту; 3) між показниками на початку та наприкінці передзмагального мезоциклу. Загальногрупові показники вказали на середній рівень за всіма шкалами тесту САН. Але під час індивідуального розгляду отриманих даних виявлено, що у 30% піддослідних наприкінці передзмагального мезоциклу спостерігається погіршення показників із «середнього» рівня до «нижче за середній». Спортсмени такого типу часто не витримують ситуації очікування виступу та можуть насамперед показати результаті, гірші за очікувані. Також було впроваджено колірний тест Люшера (оцінювався рівень психоемоційної напруженості та тривожності) на початку, в середині та наприкінці передзмагального мезоциклу. Результати порівнювались до та після експерименту як у контрольній, так і в експериментальній групах спортсменів різної статі. Після впровадження авторської методики планування навантажень в експериментальних групах спостерігались позитивні зміни психічного стану акробатів у відповідності до тих тренувальних навантажень, які було запропоновано (достовірність відмінностей до та після експерименту при р˂0,05; р˂0,01). Порівняльна характеристика показників до та після експерименту в контрольних групах дівчат та юнаків не показала значущих відмінностей (р>0,05). Виявлено статистично значущі відмінності за гендерного порівняння даних за більшістю показників, що досліджували (р˂0,05), що необхідно враховувати в навчально-тренувальному процесі.