Розробка та апробація методики з визначення рівня професійної самоактуалізації особистості

  • Д.О. Шутько
  • М.Г. Ткалич
Ключові слова: професійна самоактуалізація, персонал організацій, діагностичні критерії, опитувальник, надійність

Анотація

Розробку опитувальника з визначення рівня професійної самоактуалізації персоналу було проведено на підставі  теоретико-­методологічного  аналізу  проблеми  самоактуалізації,  професійної  самоактуалізації  та  самореалізації. Виокремлено наступні діагностичні критерії професійної самоактуалізації: мої професійні успіхи; цілеспрямованість професійної діяльності; креативність; професійний розвиток; поглиненість професійною діяльністю; професійна автономність; умови для професійної реалізації. За допомогою апробації опитувальника (n = 346) визначено, що він містить 1 шкалу, має високий рівень надійності (внутрішньої узгодженості), підкоряється нормальному розподілу, дозволяє визначити низький, середній та високий рівень професійної самоактуалізації особистості та якісно їх описати.

Посилання

1. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. – СПб.: «ДиаСофтЮП», 2002. – 608 с.
2. Карамушка Л.М. Самоактуалізація менеджерів у професійно-управлінській діяльності (на матеріалі діяльності комерційних організацій): Монографія / Л.М. Карамушка, М.Г. Ткалич – Запоріжжя.: «Просвіта», 2009. – 262с.
3. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование / П. Клайн. – К., 1994. – 284 с.
4. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие / А.Д. Наследов. – СПб.: Речь, 2004. – 392с.
5. Шутько Д.О. Теоретичні підходи до вивчення проблеми професійної самоактуалізації особистості / Д.О. Шутько // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Вип. 24. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2014. – С. 752-762.
Опубліковано
2016-10-27