НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНІВ У СПОРТИВНИХ БАЛЬНИХ ТАНЦЯХ

Анотація

Дослідження спрямоване на розкриття особливостей фізичної та функціональної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються на спортивних бальних танцях. Спортивні бальні танці є унікальним поєднанням мистецтва та спорту, що висуває особливі вимоги до підготовки танцюристів. У роботі акцентується увага на ключових аспектах фізичної підготовки, таких як координація, витривалість, спритність і швидкісно-силові можливості, а також на їхньому впливі на якість виконання змагальних програм. Особливу увагу приділено аналізу змагальної діяльності, яка характеризується високими енергетичними витратами, складнокоординаційними елементами та специфікою темпо-ритмічної структури танцювальних рухів. Зазначено, що виконання танцювальних програм вимагає максимальної мобілізації функцій кардіореспіраторної системи та енергозабезпечення, що зумовлює потребу в удосконаленні аеробних та анаеробних механізмів енергозабезпечення. Дослідження висвітлює важливість збалансованого підходу до фізичної підготовки, який поєднує загальну, спеціальну та допоміжну підготовку. Окремо розглянуто використання сучасних фітнес-технологій, варіативних видів спорту та індивідуалізованих програм, що сприяють розвитку функціональних можливостей спортсменів. Визначено, що підвищення функціональної підготовленості, зокрема аеробної та анаеробної витривалості, є основою для збереження високого рівня працездатності, ефективної компенсації втоми та забезпечення артистичної виразності виконання. У роботі представлено рекомендації щодо оптимального співвідношення засобів загальної, спеціальної та допоміжної підготовки на різних етапах річного циклу підготовки танцюристів. Виявлено, що підготовчий період є сенситивним для розвитку енергозабезпечення, а також закладення основ для підвищення спеціальної працездатності без втрати естетичного складника танцювальної діяльності. Перспектива подальших досліджень включає розроблення методик, які б сприяли покращенню змагальної діяльності через удосконалення фізичних та функціональних характеристик танцюристів, зокрема в аспекті їхньої спеціальної працездатності.