ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

Теоретичний аналіз означеної проблеми вказує на посилення інтересу учених до збереження та зміцнення здоров’я дітей шкільного віку. Дослідженнями неодноразово доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Здоров’язбережувальна компетентність є однією з ключових для школярів, починаючи з молодшої школи. Використання сучасних технологій оздоровлення дітей стає ефективним за певних умов, головними з яких є опанування самими вчителями фізичної культури таких технологій і створення на уроках фізичної культури здоров’язбережувального середовища з набором різноманітного обладнання, проведення їх на засадах дитиноцентрованого підходу. Визначень здоров’язбережувальних технологій існує безліч, але усіх їх об’єднує головна ідея – створення безпечного навчального середовища молоді в школі. Основою для застосування здоров’язбережувальних технологій є оздоровчі системи і програми. У процесі дослідження проведено теоретичний аналіз проблеми застосування фізкультурно-оздоровчих програм в освітньому середовищі школярів і їхнього впливу на показники здоров’я. У дослідженні взяли участь дівчата 14–15 років. У результаті дослідження виявлено значний позитивний вплив занять із застосуванням оздоровчих систем на показники здоров’я. Встановлено позитивні зміни за всіма показниками, що характеризують діяльність кардіо-респіраторного блоку організму та фізичної підготовленості. Найбільші позитивні зміни помічено у показниках індексу Скібінсього (113,33%), пробами Штанге (45,72%) і Генчі (49,96%) і показником ЖЄЛ (34,38%). За показниками фізичної підготовленості найбільше зростання зафіксовано у спритності (91,64%), силі м’язів черевного пресу (28,10%) та силі м’язів рук (16,35%).