ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ Й ФУНКЦІЙ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА В КОНТЕКСТІ АНДРАГОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми професіоналізації особистості й функцій науково-педагогічної діяльності сучасного викладача закладу вищої освіти в контексті андрагогічної парадигми, яка розглядає здобувачів другого – магістерського – і третього – освітньо-наукового (докторського) – рівнів вищої освіти як дорослих, інтегральні, загальні й фахові компетентності яких формуються в процесі постдипломного навчання. Особлива увага приділяється обґрунтуванню положення, що інтеграція освітнього й наукового складників у діяльності закладів вищої освіти за умови орієнтації викладання на новітні наукові досягнення, використання їх у навчальному процесі, залучення здобувачів до дослідницької діяльності вимагає гнучкого використання різноманітних андрагогічних засобів, методів і форм, які спрямовані не на енциклопедичне засвоєння й накопичення знань багажного, застиглого, готового характеру, а на їх освоєння й видобування на кожному занятті в процесі діалогу всіх учасників освітнього процесу як інтелектуально розвинених, автономних і соціально зрілих суб’єктів освітніх відносин. Продемонстровано, що впровадження андрагогічної парадигми вимагає відповідної професіоналізації суб’єктів науково-педагогічної діяльності, які повинні стати провайдерами сучасних реформ у сфері вищої освіти на основі розширення й оновлення власного комунікативно-рольового репертуару як викладачів-тьюторів, коучів, фасилітаторів, едвайзерів, тренерів, менторів. Це дасть змогу суб’єктам науково-педагогічної діяльності бути експертами в галузі технологій навчання здобувачів вищої освіти як дорослих, організаторами спільної діяльності з ними, консультантами, натхненниками й співавторами індивідуальних програм навчання, а отже, джерелом знань і компетентностей. Отже, приєднання України до реалізації принципів Болонської декларації (утворення єдиного ринку праці вищої кваліфікації в Європі, забезпечення якісного освітнього рівня фахівців і відповідності їх підготовки умовам міжнародного ринку праці) посилює актуальність проблеми формування андрагогічної компетентності у викладацького складу науково-педагогічного персоналу вітчизняних закладів вищої освіти.