ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ

Т. Г. Соловйова

Т. Г. Соловйова Запорізький національний університет

Ключові слова: компетентність, соціальна компетентність, соціальна зрілість, молодь, спілкування

Анотація

У статті розглянуто проблему формування соціальної компетентності як умови успішної соціалізації молоді. Визначено, що молодь – головна рушійна сила розвитку суспільства та країни. Водночас молодь залишається проблемою для держави через вразливість, невпевненість, байдужість та інші проблеми. Підкреслюється, що молодь в Україні є однією з уразливих соціальних груп через соціально-економічні й соціально-політичні проблеми в країні. Аналіз поняття «компетентність» розглядається на основі досліджень різних учених. Визначено, що більшість авторів розуміє соціальну компетентність як певну стратегію побудови адекватних і гармонійних взаємин на міжособистісному рівні та на рівні особистості – суспільства. Крім того, соціальна компетентність людини включає компетентність у соціальній взаємодії та компетентність у спілкуванні. По суті, поняття соціальної компетентності включає здатність людини жити/бути серед людей. Аналізується ідентичність або синонімічність понять соціальної компетентності, соціальної зрілості й соціальної відповідальності. Ці поняття розглядаються як система знань, умінь, цінностей і поведінкових компонентів, необхідних для гармонійного існування людини в суспільстві та її успішної соціалізації. Визначено, що соціалізація є бажаним результатом соціального розвитку людини. Визначено, що найбільш значущими факторами формування соціальної компетентності молоді є сім’я, найближче оточення, різні рівні навчальних закладів, система позашкільної освіти, зайнятість і робоче місце, самоосвіта й саморозвиток. Окремо зазначено, що процес формування соціальної компетентності залежить від двох основних умов: індивідуальних особливостей людини (фізичного та психічного стану, вдачі, характеру тощо) і впливу соціального середовища – близького оточення, громади, регіону й держави загалом. Зв’язок між соціальною компетентністю й успішною соціалізацією молоді не викликає сумнівів, оскільки соціальна компетентність є одним із основних показників успішної соціалізації людини, а формування соціальної компетентності є необхідною умовою цього.

Посилання

1. Шахрай В. Соціальна компетентність особистості в науковій літературі. Соціальні виміри суспільства. 2008. Вип. 11. С. 352–362.
2. Докторович М. Соціальна компетентність як наукова проблема. Психологія і суспільство. 2009. № 3 (37). С. 144–147.
3. Прямикова Е.В. Социальная компетентность школьников: смыслы и практики. Социологические исследования. 2009. № 7. C. 126–132.
4. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/kompetentnyj.
5. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Москва : Когито-Центр, 2002. 396 с.
6. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. URL: http://fgosvo.ru/uploadfiles/npo/20120325214132.pdf.
7. Варецька О.В. Місце соціальної компетентності в структурі ключових компетентностей вчителя початкової школи. Науковий вісник Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Серія «Педагогіка». 2014. Вип. 3. С. 106–116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2014_3_16.
8. Смагіна Т.М. Поняття та структура соціальної компетентності учнів як наукова проблема. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2010. Вип. 50. С. 138–142.
9. Максимова О.О. Фактори впливу на формування соціальної компетентності дитячої особистості. Сучасні тенденції і пріоритети компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти. 2016. Ч. ІІІ. С. 104–109.
10. Левус Н.І. Чинники соціально-комунікативної компетентності молоді. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2011. Вип. 27. С. 180–189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2011_27_22.