ТВОРЧЕ САМОПОЧУТТЯ ВИКЛАДАЧА ЯК ПРОВІДНА УМОВА ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО ТРЕНІНГУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО АКТОРА

Анотація

Стаття присвячена маловивченому питанню творчого самопочуття викладача майстерності актора в контексті підготовки майбутнього фахівця. Ця наукова проблема є багатогалузевою, тому ми розглядаємо її в декількох площинах: нейрофізіологічній, психологічній, театрознавчій та педагогічній. З цих позицій автори теоретично обґрунтовують визначену ними провідну умову в забезпеченні ефективності використання ігрового тренінгу – творче самопочуття викладача майстерності актора. Недостатній обсяг інформації про зміст та сутність, форми та методи формування творчого самопочуття педагога, яке забезпечує ефективну організацію у проведенні ігрового тренінгу, вимагає більш ретельного дослідження цієї проблеми. У статті зазначено відсутність єдиної термінології з цієї проблеми у сучасних дослідженнях, тому автори розглядають зміст таких понять, як «самопочуття», «творче самопочуття», «натхнення», «творче самопочуття викладача майстерності актора». Натепер ще не склався загальний підхід до вивчення таких продуктивних станів творчої особистості, як натхнення. Вивченню комплексу «симптомів» стану натхнення, яке є складником феномена «творчого самопочуття», не приділяється досить уваги в наукових, психологічних, педагогічних, мистецтвознавчих розробках. У статті розглянуті нейрофізіологічні засади творчого самопочуття, які обґрунтовують натхнення як його змістову характеристику: останні відкриття нейрофізіології щодо впливу «дзеркальних нейронів» на розвиток когнітивних процесів. Висвітлюється педагогічний аспект реалізації визначеної умови у сучасному освітньому просторі, розглянуто різні підходи до вивчення стану натхнення й осмислене його значення у професійній підготовці майбутнього фахівця та вплив особистості педагога на студентів. Були здійснені спроби пошуку шляхів, що впливають на створення творчого самопочуття педагога та механізму використання цієї умови. Знайдено зв’язок і залежність творчого самопочуття від розвитку уваги викладача, його уміння концентруватися, рівня його емоційного інтелекту та педагогічної майстерності. У статті автори акцентують увагу на використанні відповідних аспектів театральної педагогіки (К.С. Станіславський, М.О. Чехов, В.Е. Мейєрхольд) в ігрових тренінгах, а також на дослідження психологів, які намагалися раціоналізувати процес натхнення, зрозуміти його природу. Авторами представлено дефініцію поняття «творче самопочуття викладача акторської майстерності» та механізм реалізації творчого самопочуття як провідної умови використання ігрового тренінгу в професійній підготовці майбутнього актора.