УСВІДОМЛЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МУЗИЧНИХ І ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ЯК НЕОБХІДНИЙ СКЛАДНИК ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
Сучасний освітній простір вимагає від учителя музичного мистецтва наявності не лише вузьких фахових компетентностей, а й ґрунтовної культурологічної підготовки, зокрема знань у галузі суміжних видів мистецтва і художньої літератури. Це твердження актуалізується тим, що музикант-педагог у загальноосвітній школі покликаний проводити активну популяризаторську діяльність, виховувати у школярів стійкий інтерес до художніх надбань світової культури, тому фахова підготовка майбутнього вчителя музики повинна охоплювати аналіз не лише музичних, а й поетичних текстів. Автори статті досліджують вплив літературно-художніх і поетичних текстів на формування креативності і мистецького досвіду майбутніх учителів музики та доводять, що літературно-художній текст як художньо- образна семіотична система у співставленні з музичним текстом завдяки наявності загальних типологічних особливостей цих видів мистецтва може дати нові імпульси для виявлення універсальних особливостей художньої комунікації і розвитку умінь семіотичної інтерпретації зразків художньої творчості, яка слугує підґрунтям педагогічної діяльності майбутніх учителів музики і мистецьких дисциплін. Незважаючи на велику кількість досліджень поставленої проблеми, питання виявлення взаємовпливу типологічних особливостей художньої літератури і музики, на думку авторів, є недостатньо вивченими. Зокрема, у всій повноті не проаналізовано системне співвідношення літературно-художніх і музичних текстів та не виявлено закономірності їхньої внутрішньої організації. У результаті аналізу вказаних аспектів автори статті розкривають практичні можливості залучення інтеграції музики і художньої літератури у фахову підготовку студентів мистецьких спеціальностей. Дослідження художнього комунікування (поезія – музика) автори пропонують розпочинати з аналізу часових видів мистецтва, використовуючи їх типологічну близькість, семантичні особливості з точки зору синтаксису – теорії композиції і музичної форми. Одним із головних завдань усвідомлення творів мистецтва визначено розуміння необхідності використання методології філософії, лінгвістики, герменевтики та постійних пошуків нових міждисциплінарних лінгвістичних і філософських парадигм.
Посилання
2. Грінченко Т. Д. Теорія і практика формування мистецького досвіду вчителя музики : монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2018. 300 с.
3. Грінченко Т. Поезії життя. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2018. 212 с.
4. Лавлинский С. П. Творческое чтение и исследовательская деятельность читателей как «интрига смысла». Творческое чтение в современном художественном образовании: теория и практика : материалы международной научно-практической конференции «Творческое чтение в современном художественном образовании», г. Москва, 27 февраля – 1 марта 2018 г. Москва : ИХОиК РАО, 2018. С. 35–51.
5. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения : в 2-х т. Москва : Педагогика, 1983. Т. 2. 320 с.
6. Мелик-Пашаев А. А. Об адекватности восприятия художественного произведения. Творческое чтение в современном художественном образовании: теория и практика : материалы международной научно-практической конференции «Творческое чтение в современном художественном образовании», г. Москва, 27 февраля – 1 марта 2018 г. Москва : ИХОиК РАО, 2018. С. 76–79.
7. Олесина Е. П. Художественное восприятие современных школьников: проблемы формирования и развития. Вестник МГУКИ. 2015. № 2. С. 133–140.