ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ТА ЗДОРОВ’ЯРОЗВИВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Анотація

У статті наголошується на актуальності дослідження проблеми формування здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної компетентностей учнів основної школи. Наполягання на актуальності дослідження такої проблематики підтверджується відсутністю в оновленому Державному стандарті основної школи в переліку ключових компетентностей здоров’ярозвивальної компетентності. Відзначається, що попередньо науковцями, педагогами, психологами та медиками порушувалася проблема цілісного підходу до формування здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної компетентностей учнів. Проте в умовах зміни освітніх пріоритетів реформування освітньої галузі такі дослідження мають набути нових обертів, тому постала необхідність у теоретичному обґрунтуванні важливості формування здоров’язбережувальної компетентності педагогів закладу загальної середньої освіти, потреба розкрити напрямки, які сприятимуть їхньому розвитку, що дасть можливість організувати освітній процес у закладі з формування здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної компетентностей учнів п’ятих класів основної школи. У дослідженні звертається увага на професійні компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти, серед яких має місце і здоров’язбережувальна. Наголошуємо, що виключно компетентний учитель, зі знаннями змін у чинному законодавстві може цілісно сформувати відповідні компетентності у школярів. Зазначається, що педагог для вирішення питання здоров’язбережувальнної проблематики серед учнівської спільноти має застосовувати здоров’язбережувальні технології, які сприяють комплексному засвоєнню здобувачами освіти здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної компетентностей, розвиваючи які і формується здатність учня до застосування набутих під час освітнього процесу складників відповідних компетентностей: знаннєвого потенціалу, умінь, ставлень, цінностей, способів мислення, поглядів, особистого здоров’язбережувального досвіду, власної здоров’язбережувальної поведінки, ведення здорового способу життя.