ГУМАНІСТИЧНИЙ ТА АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЬЮТОРИНГУ
Анотація
У статті на основі вивчення, аналізу та узагальнення науково-педагогічної та філософської літератури з’ясовано та теоретично обґрунтовано методологічні засади дослідження технології тьюторингу. Автором охарактеризовано основні засади тьюторингу як освітньої технології, здатної забезпечити індивідуалізацію та персоналізацію сучасної освіти, а саме: розвиток потенціалу особистості та характеру учня, спрямування його до самостійної діяльності, зосередження на індивідуальних особливостях учня, налагодження довірливих взаємин. Охарактеризовані основі поняття дослідження, а саме: «підхід», «методологічний підхід», «тьюторинг», «гуманістичний підхід», «аксіологічний підхід», «цінності» тощо. Автором проаналізовано гуманістичний та аксіологічний підходи у процесі дослідження теоретико-методологічних основ тьюторингу. У статті наведено твердження дослідників про визначальні засади сучасного гуманізму, а саме: гармонійне розгортання позитивних людських здатностей, які знаходять вияв у продуктивній суб’єктній активності і конструктивній діалогічній взаємодії суб’єктів, причому діалогу відведено ключове місце. У статті представлена думка, що гуманістичний підхід передбачає урахування індивідуальних особливостей кожного учня, його інтересів, здібностей, талантів, типу темпераменту та рис характеру, що становить основу технології тьюторингу. Автор наголошує, що гуманістичний підхід взаємопов’язаний із аксіологічним, адже саме поняття «гуманізм» означає сповідування загальнолюдських цінностей. Автором наведена думка багатьох дослідників, які сходяться в тому, що сутнісними ознаками аксіологічного підходу є навчання і виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цілей. Наприкінці статті автор робить висновки, що гуманістичний та аксіологічний підходи є основами, на яких визначаються конкретні методики, засоби, технології, прийоми для моделювання тьюторської діяльності педагога.
Посилання
2. Балл Г.О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах). Житомир : ПП «Рута», Видавництво «Волинь», 2008. 232 с.
3. Барліт О.О. Аксіологічний підхід в управлінні сучасними знаннями про природу. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : збірник наукових праць. 2007. Вип. 45. С. 23–28.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.
5. Вітвицька С.С. Аксіологічний підхід до виховання особистості майбутнього вчителя. Креативна педагогіка. Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. Вінниця, 2015. Вип. 10. С. 63–67.
6. Винничук Р.В. Аксіологічний та культурологічний підходи як аспекти методології сучасної підготовки фахівців у вищій школі. Молодий вчений. 2018 р. № 2.2 (54.2). С. 93–96.
7. Друкер П. Роль управления в новом мире. Современные тенденции в управлении капиталистических стран : сборник статей / пер. с англ. Москва : Прогресс, 1972. С. 172–178.
8. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі. Київ : «Знання України», 2010. 520 с.
9. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка : навчальний посібник. 4-є видання, доповнене. Київ, 2003. 615 с.
10. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи : ухвалено рішенням Колегії МОН України 20.10.2016 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 21.05.2022).
11. Олейникова О.Д. Образовательные ценности и ценностная инверсия в культуре. Философия образования для XXI века. 2001. № 1. С. 69–79.
12. Отич О.М. Розвиток творчої індивідуальності студентів професійно‐педагогічних навчальних закладів засобами мистецтва : монографія . Чернівці : Зелена Буковина, 2011. 248 с.
13. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник. / за ред. З.Н. Курлянд. Київ : Знання, 2007. 495 с.
14. Попельнюх О.І. Гуманістична парадигма сучасного виховання в психолого-педагогічній детермінації. Наукові записки кафедри педагогіки. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. 2011. Випуск ХХVІ. С. 142–148.
15. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. Київ : Рад. шк., 1976–1977. 637 с.
16. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6 т. Москва : Педагогика, 1988–1990. 528 с.
17. Швець Т.Е. Тьюторинг: теорія та практики. Київ : «Видавнича група «Шкільний світ», 2021. 168 с.
18. Шипилина Л.А. Методология и методы психолого-педагогических исследований : учебное пособие. Москва, 2011. 204 с.
19. Філософія освіти : навчальний посібник / за заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. 329 с.
20. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: методологические проблемы современной науки : монография. Москва : Изд-во «Наука», 1978. 391 с.
21. Wojciechowska J. Humanista w dobrym kontakcie, czyli o tutoringu akademickim. Człowiek I Społeczeństwo. 2020. No. 49. S. 215–222.