СУЧАСНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ ТА В США

Ключові слова: принципи підготовки, методологічні підходи, музична терапія, мистецька підготовка, країни Європи та США

Анотація

Стаття присвячена дослідженню процесу міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музичний терапевт застосовує музику як терапію та всі її сторони впливу – фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну – з метою покращення чи збереження здоров’я клієнта. Важливим елементом підготовки музичних терапевтів є дослідження методологічних принципів та підходів у процесі навчання. Музична терапія є досить розвиненою галуззю в США та Європі, і підготовка музичних терапевтів відрізняється в цих регіонах. У статті висвітлено процеси реформування системи освіти, які відбуваються зараз не тільки в Україні, але й у США та країнах Європи, які призводять до необхідності проектування підготовки фахівців мистецького спрямування до застосування музичної терапії. Підготовка фахівців мистецького спрямування до застосування музичної терапії у професійній діяльності в країнах Європи та США базується на практичному, рефлексивному і міждисциплінарному підходах. Проаналізовано основні принципи такої підготовки, які включають: 1. Практичний підхід: Фахівці отримують практичні навички використання музики як засобу терапії. Вони навчаються створювати і проводити музичні сеанси, аналізувати та оцінювати їх ефективність. Особлива увага приділяється практичним тренуванням та стажуванням у спеціалізованих установах. 2. Рефлексивний підхід: Фахівці навчаються рефлексувати над своєю роботою та взаємодією з пацієнтами. Вони вивчають власні реакції та емоції, що виникають під час проведення музичних сеансів, і вміють адаптувати свій підхід відповідно до потреб пацієнта. 3. Міждисциплінарний підхід: Підготовка фахівців мистецького спрямування включає в себе елементи з різних дисциплін, таких як психологія, музикотерапія, музикознавство, соціальна робота тощо. Фахівці отримують знання з різних галузей, що допомагають їм розуміти клієнтів, їхні потреби та взаємодіяти з іншими професіоналами у музикотерапевтичному середовищі. Дослідження методології підготовки фахівців мистецького спрямування до застосування музичної терапії може допомогти встановити стандарти в цій галузі та забезпечити більш однорідний підхід до їхньої підготовки.

Посилання

1. Aalbers S., Fusar‐Poli L., Freeman R.E., Spreen M., Ket J.C., Vink A.C., Gold C. Music therapy for depression. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2017. № 11.
2. American Music Therapy Association. AMTA approved music therapy programs. URL: https://www.musictherapy.org/careers (retrieved at 30.04.2023).
3. American Music Therapy Association. AMTA education and clinical training. URL: https://www.musictherapy.org/about (retrieved at 30.04.2023).
4. Baines S. Music therapy as an anti-oppressive practice. The Arts in Psychotherapy. 2013. № 40(1). P. 1–5.
5. Bruscia K.E. Defining music therapy. Barcelona Publishers 2014. P. 342.
6. Bunt L., Hoskyns S., Swami S. (Eds.). The handbook of music therapy. Routledge. 2013. Р. 384.
7. Donley J. Multicultural experiential learning in music therapy supervision. In Voices: A World Forum for Music Therapy (Vol. 20, № 1). Edwards (Ed.), The Oxford Handbook of Music Therapy. Oxford University Press. 2020. P. 273–287.
8. Hahna N.D., Hadley S., Miller V.H., Bonaventura M. Music technology usage in music therapy: A survey of practice. The Arts in Psychotherapy. 2012. № 39(5). p. 456–464.
9. Hiller J., Belt C., Gardstrom S., Willenbrink-Conte J. Safeguarding curricular self-experiences in undergraduate music therapy education and training. Music Therapy Perspectives. 2021. № 39(1). Р. 86–94.
10. Horne-Thompson A., Grocke D. The effect of music therapy on anxiety in patients who are terminally ill. Journal of palliative medicine. 2008. № 11(4). Р. 582–590.
11. Ion R., Patrick L., Chouliara Z., Marlow E.M. Three issues for mental health nurse educators preparing new preregistration programmes. Mental Health Practice. 2020. p. 23(3).
12. Landis-Shack N., Heinz A.J., Bonn-Miller M.O. Music therapy for posttraumatic stress in adults: A theoretical review. Psychomusicology: Music, Mind, and Brain. 2017. № 27(4). Р. 334.
13. Loewy J. Music therapy as a potential intervention for sleep improvement. Nature and science of sleep. 2020. Р. 1–9.
14. Lovati C., Freddi A., Muzio F., Pantoni L. Binaural stimulation in migraine: preliminary results from a 3-month evening treatment. Neurological Sciences. 2019. № 40. Р. 197–198.
15. MacRae A. The influences of inter music therapy on music therapists who experience it. Nordic Journal of Music Therapy. 2021. № 30(3). Р. 238–260.
16. McDermott O., Ridder H.M., Baker F.A. Indirect music therapy practice and skill-sharing in dementia care. Journal of Music Therapy. 2018. № 55(3). Р. 255–279.
17. Spiro, N., Tsiris, G., & Cripps, C. A systematic review of outcome measures in music therapy. Music Therapy Perspectives. 2018. № 36(1) Р. 67–78.
18. Tanguay, C. L. Supervising music therapy interns: A survey of AMTA national roster internship directors. Journal of music therapy. Music Therapy Perspectives. 2008. № 45(1). Р. 52–74.
Опубліковано
2023-11-28
Як цитувати
Добровольська, Р. О. (2023). СУЧАСНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ ТА В США. Педагогічні науки: теорія та практика, (3), 176-182. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/pedagogics/article/view/3933
Розділ
РОЗДІЛ VIII. ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА