ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЙ ДІЄСЛОВА ІНЖЕНЕРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ТЮРКСЬКИХ МОВАХ

Ключові слова: інженерна комунікація, категорія виду, категорія перехідності/ неперехідності, українська мова, тюркські мови, зіставний аналіз

Анотація

У статті здійснено зіставний аналіз категорій дієслова в українській та тюркських мовах у контексті інженерної комунікації, що має специфіку на когнітивному, професійному та мовному рівнях. Автор розглядає інженерну комунікацію як автономну мовленнєву систему для навчально-професійного спілкування, де дієслово є ключовим елементом синтаксичної та семантичної організації тексту. Показано, що в науково-технічному стилі української мови дієслівні форми та двовидові дієслова домінують у синтаксичних конструкціях, а їх засвоєння викликає значні труднощі в тюркомовній аудиторії через морфологічні та семантичні особливості рідних мов студентів.У роботі проаналізовано типологічні відмінності української (флективної) та тюркських (аглютинативних) мов, а також генеалогічні зв’язки тюркських мов, що дає змогу виділити основні джерела інтерференції під час вивчення української мови іноземними студентами. Зокрема, досліджено категорії виду, перехідності/неперехідності дієслів, їх функціонування в українській і тюркських мовах, а також особливості присудкових та неприсудкових форм дієслова в турецькій мові та їх відповідність українським конструкціям. Розглянуто паралелі й відмінності у формах дієслів руху, одновидових та двовидових дієсловах, що впливають на правильність їх уживання в мовленні студентів.Отримані результати дають змогу визначити мовні труднощі іноземних студентів, виділити лінгвістичне обґрунтування методики формування комунікативної компетентності іноземних тюркомовних студентів інженерного профілю в процесі навчання української мови, передбачити та запобігти міжмовній і внутрішньомовній інтерференції, а також оптимізувати послідовність викладання граматичного матеріалу з урахуванням комунікативних потреб студентів.Стаття робить внесок у розвиток теорії та практики викладання української мови як іноземної, підкреслюючи значення зіставного аналізу мовних категорій в інженерній комунікації.

Посилання

1. Актуальні тенденції розвитку сучасних мов : колективна монографія / Г.П. Бондаренко та ін. ; відп. ред. І.М. Кошман. Сєвєродонецьк : СНУ ім. В. Даля, 2020. 184 с.
2. Городенська К. Морфологічні категорії дієслова у традиційних і нових семантико-граматичних вимірах. Мовознавство. 2024. № 1. С. 39–47. doi.org/10.33190/0027-2833-334-2024-1-004
3. Іщенко Н.І. Науково-технічний стиль у системі функціональних стилів. Наукові записки Острозької академії. Серія «Філологія». 2014. Вип. 46. С. 108–110.
4. Кузьменко Н. Жанрово-стилістичні особливості перекладу науково-технічних текстів. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2021. Вип. 1(19). С. 81–89.
5. Непийвода Н.Ф. Мова української наукової технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 1997. 40 с.
6. Полюга С.М. Дієслівні форми та їхні міжрівневі категорії: з історії формування терміносистеми. Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 36. С. 172–176.
7. Романюк Ю. Словозмінні класи дієслів у сучасній українській мові. Українська мова. 2017. № 2. С. 75–83.
8. Сидоренко Л.М., Тільняк Н.В. Мовна та мовленнєва компетентності як складники підготовки спеціаліста технічного напряму. Вісник НТУУ «КПІ». 2015. Вип. 5(ІІ). С. 60–67.
9. Сорокін С.В. Практична граматика турецької мови. Початковий курс : підручник для закладів вищої освіти. Київ : КНЛУ, 2023. 368 с.
10. Сорокін С.В. Турецька й українська мови в системі координат «вид – час – модальність» : монографія. Київ : КНЛУ, 2009. 341 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Sorokin_Serhii/Turetska_i_ukrainska_movy_v_systemi_koordynat_VYD_ChAS_MODALNIST.pdf?PHPSESSID=kklvdua19303o2tcjboksc 6bp3 (дата звернення: 16.08.2025).
11. Спотар-Аяр Г.Ю. Специфіка формування та перерозподілу понятійного субстрату у двокомпонентних дієслівних конструкціях сучасної турецької мови. Science and Education a New Dimension. Philology, IX(76), Issue: 260, 2021. С. 56–60. URL: https://seanewdim.com/wpcontent/uploads/2022/02/httpsdoi.org10.31174SENDPh202 (дата звернення: 17.08.2025).
12. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова : навчальний посібник. Київ : Літера, 2000. 688 с.
13. Юзвяк І. Лексична міжмовна омонімія на матеріалі української та турецької мов. Вісник «Львівської політехніки». Серія «Філологія». 2020. № 3(27). С. 78–85.
14. Язмухамедова Г. Порівняльна характеристика прикметників в українській та туркменській мовах. Збірник наукових праць Вінницького національного технічного університету. 2019. № 2. С. 45–52.
15. Яхонтова Т.В. Лінгвістична генологія наукової комунікації : монографія. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. 420 с.
16. Hyland K. Second Language Writing / Ken Hyland. – Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 320 p. URL: https://library.unmas.ac.id/repository/EBK-00051.pdf (дата звернення: 17.08.2025).
17. Maci M.S., Sala M. (2012). Genre variation in academic communication. Emergin disciplinary trends. URL: https://www.academia.edu/70909111/Genre_Variation_in_Academic_Communication_Emerging_Disciplinary_Trends (дата звернення: 17.08.2025).
18. Swales J.M., Feak C.B. (2012). Academic Writing for Graduate Students: Essential Tasks and Skills. 3rd ed. URL: https://eli.johogo.com/Class/AWFGS.pdf (дата звернення: 16.08.2025).
Опубліковано
2025-10-20
Як цитувати
Гирич, З. І. (2025). ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЙ ДІЄСЛОВА ІНЖЕНЕРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ТЮРКСЬКИХ МОВАХ . Педагогічні науки: теорія та практика, (3), 42-49. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2025-3-04
Розділ
РОЗДІЛ II. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ (З ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ)