ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Анотація
У статті здійснено аналіз сутності готовності вчителів до організації науково-дослідницької діяльності учнів, подана структура готовності, охарактеризовані її компоненти. Професійну готовність педагога до організації науково-дослідницької діяльності учнів визначено складним, системним особистісно-професійним утворенням, що визначає здатність педагога організувати, активізувати, супроводжувати дослідницьку діяльність учнів з отримання нових наукових знань та інтегрує в собі ціннісно-мотиваційний, когнітивний, конструктивний і рефлексивний компоненти. Складовими ціннісно-мотиваційного компонента готовності педагога до організації науково-дослідницької діяльності учнів є науковий світогляд, наукова спрямованість та дослідницька активність; дослідницька позиція; мотивація професійної педагогічної діяльності, професійного розвитку загалом та розвитку в науковій сфері зокрема; мотивація до організації науково-дослідницької діяльності учнів. Складна система професійних знань педагога (комплексні, системні та дієві) про сутність наукових досліджень взагалі та у сфері конкретного наукового знання зокрема, дослідницьку діяльність учнів та особливості її організації та супроводу, а також про себе як педагога, науковця та наукового керівника відображає когнітивний компонент готовності. Конструктивний компонент готовності педагога виявляється в системі професійних умінь: метакогнітивних, науково-дослідницьких, проєктувальних, дидактичних, організаційних, комунікативних, основними властивостями яких є адекватність педагогічній ситуації, осмисленість, гнучкість, успішність при змінах обставин, достатній темп, надійність. Рефлексивний компонент визначається здатністю педагога аналізувати результати власної професійної діяльності загалом та дослідницької діяльності зокрема, здатністю здійснювати рефлексію різних видів та рівнів. Розглянуті принципи та моделі дослідницького навчання. У статті зазначено, що ефективна підготовка вчителів у системі післядипломної освіти до організації науково- дослідницької діяльності учнів має базуватися на системі дослідницьких методів, які відповідають етапам науково-дослідницької діяльності та впроваджуються у процесі курсів підвищення кваліфікації педагогів. Ефективними методами такої підготовки визначені евристичні методи. Вони будуються за етапами метакогнітивних процесів та наукової діяльності (від проблематизації та цілепокладання до рефлексії отриманих результатів), забезпечують розвиток наукового мислення педагогів, містять як операційні, так і організаційні, технічні та комунікативні прийоми.
Посилання
2. Кларин М. В. Инновации в обучении: метафоры и модели. Анализ зарубежного опыта. Москва : Наука, 1997. 222 с.
3. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых. Москва : Просвещение, 1985. 126 с.
4. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.
5. Обухов А. С. Развитие исследовательской деятельности учащихся. Москва : Нац. Книж. центр, 2015. 280 с.
6. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. Москва : Педагогика, 1991. 186 с.
7. Сучасні технології навчання у вищій школі : модульний посібник для слухачів автор. курсів підвищ. кваліфік. викл. МІПК ПУЕТ / В. Ю. Стрельніков, І. Г. Брітченко. Полтава : ПУЕТ, 2013. 309 с.
8. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. Москва : Изд-во МГУ, 2003. 416 с.
9. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности : метод. пособ. / В. И. Андреев. Москва : Высш. шк., 1981. 240 с.