АЛЮЗИВНІСТЬ МОВИ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ОФІЦІЙНИХ ПРОМОВ ВІДОМИХ ПОЛІТИКІВ)

Анотація

Раніше оратори покладалися на талант триматися на публіці та результати плідної праці над дикцією і вимовою. Зараз представники влади мають не стільки талант до ораторства, скільки під час політичних виступів вміло практикують психологічні прийоми та маніпулятивні техніки задля досягнення власної мети впливу. На сучасному етапі розвитку суспільства слово політика суттєво впливає на формування поглядів та думок громадян. Але, незважаючи на велику кількість досліджень, немає точного визначення поняття «політичний дискурс». Тому в межах роботи здійснюється інвентаризація понять «політичний дискурс» та «політичний текст», а також формулюється особлива позиція політичної промови у сучасному політичному просторі. Зокрема, у роботі окреслюється поняття «інтертекстуальність» та здійснюється спроба дослідити реалізацію феномена алюзій в контексті організації промови політиків, а також проаналізувати закладений у них прагматичний заряд. У межах цього дослідження були проаналізовані англійськомовні промови сучасних політиків – Д. Трампа, Т. Мей, П. Порошенка, Д. Кемерона, Е. Макрона. У фокусі статті – вивчення потенціалу використання алюзивних включень у мовленні сучасних політиків, проблеми прояву інтертекстуальності як характерної ознаки організації політичного мовлення. Встановлено, що такі «приховані підказки» привертають увагу одержувачів інформації та підсилюють сприйняття конкретної інформації. Історичне минуле для кожної сучасної держави політики постійно підкреслюють через заклики до історичних та соціальних алюзій, які домінують у їхніх виступах. Політики також звертаються до національних культурних концепцій, релігійно-міфологічних концепцій, концепцій сучасності. Звертаючи увагу на прагматику використання алюзій, вони широко застосовуються політиками з метою переконання та мотивації електорату, встановлення позитивного ставлення до нової політичної програми, ефективного маніпулювання громадською думкою тощо. Актуальність теми дослідження зумовлена загальними тенденціями сучасної когнітивно-дискурсивної лінгвістики до аналізу сприйняття імпліцитного сенсу інтертекстуальних зв’язків (алюзій), які несуть важливе змістове навантаження у політичному тексті. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у поліаспектному вивченні актуалізації алюзії в політичному дискурсі з позицій когнітивного підходу.