ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЇ «ДАВНЬОРИМСЬКІ КСЕНІЇ» У МЕТАЕКФРАСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ЕСЕ НОРМАНА БРАЙСОНА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ

  • Т. В. Луньова
Ключові слова: когнітивно-дискурсивна парадигма, категоризація, концептуалізація, есеїстичний дискурс, твір образотворчого мистецтва, метаекфразис

Анотація

У статті проаналізовано лінгвокогнітивні характеристики процесу формування категорії «давньоримські ксенії» у метаекфрастичному просторі есе Нормана Брайсона про образотворче мистецтво із залученням методологічного апарату когнітивно-дискурсивної парадигми. На основі тлумачення екфразису як вербальної репрезентації творів образотворчого мистецтва запропоновано визначення метаекфрастичного простору як вербально об’єктивованого складного когнітивного явища, пов’язаного з породженням смислів у процесі роздумів, спонукою до яких є екфрастична репрезентація малярських творів. З’ясовано, що формуванню категорії «давньоримські ксенії» в есе Н. Брайсона передує конструювання концепту КСЕНІЇ. І концептуалізація, і категоризація здійснюються в контексті вербального представлення фонових знань про особливості стосунків хазяїна і гостя в Давній Греції, культурну специфіку античних художніх зображень (картини і настінні розписи), які відображають ці стосунки, а також стилістичні особливості архітектури, внутрішнього оздоблення і декору в Давньому Римі. Конструювання концепту КСЕНІЇ поєднує вербальне представлення та візуальну репрезентацію об’єктів дійсності, позначених у тексті лексемою “xenia”; водночас вербальне представлення включає цитування релевантних фрагментів із тексту давньогрецького філософа й аналіз цих фрагментів за допомогою наукових категорій із визначеним змістом. Власне формування категорії «давньоримські ксенії» спирається на аналіз текстів античних авторів, а також інтерпретацію стилістичних особливостей архітектури та дизайну давньоримських віл. До процесу формування категорії «давньоримські ксенії» у метаекфрастичному просторі есе Н. Брайсона залучено різні форми когніції: чуттєвий досвід, теоретико-пізнавальну діяльність, мисленнєву діяльність. Основний смисл категорії «давньоримські ксенії» Н. Брайсон визначає за допомогою ідіосинкратичного концепту АНТИФІГУРАТИВНЕ ЗОБРАЖЕННЯ, який має в есе альтернативні вербальні позначення “counter-figurative or dis-figurative images”.

Посилання

1. Кубрякова Е.С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике. Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональные и структурные аспекты : сборник обзоров. Серия «Теория и история языкознания». Москва : РАН, ИНИОН, 2000. С. 5–13.
2. Воркачев С.Г., Воркачева Е.А. Дискурс и его типология в российской лингвистике. Актуальные проблемы филологии и педагогической лингвистики. 2019. № 3. С. 14–21.
3. Цурикова Л.В. Проблемы когнитивного анализа дискурса в современной лингвистике. Вестник Воронежского государственного университета. Серия 1 «Гуманитарные науки». 2001. № 1. С. 128–157.
4. Восканян С.К. Эссе как жанр письменной речи: цели и задачи (на материале английского языка). Вестник Московского университета. Серия 19 «Лингвистика и межкультурная коммуникация». 2018. № 2. С. 95‒101.
5. Эпштейн М.Н. На перекрестке образа и понятия: эссеизм в литературе Нового времени. Парадоксы новизны / М.Н. Эпштейн. Москва : Советский писатель, 1988. С. 334–380.
6. Загороднева К.В. Жанр эссе об искусстве в английской литературе второй половины ХІХ века : автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.01.03. Екатеринбург, 2010. 21 с.
7. Гнатюк М.М. Жанрово-тематична парадигма сучасної есеїстики. Літературознавчі студії. 2015. Вип. 1 (1). С. 96–104.
8. Heffernan J.A.W. Ekphrasis and Representation. New Literary History. 1991. Vol. 22. № 2. P. 297–316.
9. Mitchell W.J.T. Ekphrasis and the Other. Picture Theory. Chicago : The University of Chicago Press, 1994. URL: http://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html (дата звернення: 01.03.2018).
10. Heffernan J. A.W. Entering the Museum of Words: Browning’s “My Last Duchess” and Twentieth-Century Ekphrasis. Icons – Texts – Iconotexts : Essays on Ekphrasis and Intermediality / Ed. by P. Wagner. Berlin ; New York : de Gruyter & Co, 1996. P. 262–280.
11. Яценко Е.В. «Любите живопись, поэты…». Экфрасис как художественно-мировоззренческая модель. Вопросы философии. 2011. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=427 (дата звернення: 15.09.2018).
12. Vorobyova O.P. Multimodality of the Real and Virtual in Virginia Woolf’s “A Simple Melody”. Cognitive and Affective Implications. Мова – Література – Мистецтво : Когнітивно-семіотичний інтерфейс : матеріали Міжнародної наукової конференції Київського національного лінгвістичного університету, 25–27 вересня 2014 р. / відп. ред. О.П. Воробйова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 17.
13. Ізотова Н.П. Ігрова стилістика сучасного англомовного художнього наративу в лінгвістичному висвітленні : на матеріалі романів Дж.М. Кутзее : дис. … докт. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2018.
14. Murphy G.L., Medin D.L. The role of theories in conceptual coherence. Psychological Review. 1985. Vol. 92. № 3. P. 289–316.
15. Medin D.L. Concepts and conceptual structure. American Psychologist. 1989. Vol. 44. № 12. P. 1469–1481.
16. Ross B.H., Murphy G.L. Food for thought: Cross-classification and category organization in a complex real-world domain. Cognitive Psychology. 1999. Vol. 38. Issue 4. P. 495–55.
17. Михеев А.В., Фрумкина Р.В. Категоризация и концептуальные классы. Семантика и категоризация. Москва : Наука, 1991. С. 45–59.
18. Hampton J., Dubois D. Psychological models of concepts. Categories and concepts: Theoretical views and inductive data analysis / Ed. by Van Mechelen et al. London : Academic Press, 1993. URL: https://www.researchgate.net/publication/230578530_Categories_and_Concepts_Theoretical_Views_and_Inductive_Data_Analysis (дата звернення: 10.08.2020).
19. Ross B.H., Warren J.L. Learning abstract relations from using categories. Memory and Cognition. 2002. № 30 (5). P. 657–665.
20. Шафиков С.Г. Категории и концепты в лингвистике. Вопросы языкознания. 2007. № 2. С. 3–17.
21. Алефиренко Н.Ф. Концепт – понятие – категория в свете современной лингвокогнитивистики. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия «Гуманитарные науки». 2010. № 18 (89). С. 5–12.
22. Wagner P. Introduction: Ekphrasis, Iconotexts, and Intermediality – the State(s) of Art(s). Icons – Texts – Iconotexts : Essays on Ekphrasis and Intermediality / Ed. by P. Wagner. Berlin ; New York : de Gruyter, 1996. P. 1–42.
23. Armas F.A. de Simple Magic: Ekphrasis from Antiquity to the Age of Cervantes. Ekphrasis in the Age of Cervantes / Ed. by F.A. de Armas. Lewisburg, PA : Bucknell University Press, 2005. P. 13–31.
24. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. Київ : Вища школа, 1985.
25. Метамова. Філософський енциклопедичний словник. Словопедія. URL: http://slovopedia.org.ua/104/53404/1084376.html (дата звернення: 10.08.2020).
26. Бєлєхoвa Л.I. Oбpaзний пpoстip aмepикaнськoї пoeзiї: лiнгвoкoгнiтивний аспект : дис. … докт. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2002.
27. Нiкoнoвa В.Г. Кoнцeптуaльний пpoстip тpaгiчнoгo в п’єсaх Шeкспipaп: Пoeтикo-кoгнiтивний aнaлiз : дис. … докт. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2008.
28. Потапенко С.І. Орієнтаційний простір сучасного англомовного медіадискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу) : дис. … докт. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2008.
29. Volkova SV. Mytholoric space of Amerindian prosaic texts: cognitive-semiotic and narrative perspectives. Cognition, communication, discourse. 2017. № 15. P. 104–116.
30. Solomon K. O., Medin D.L., Lynch E.B. Concepts do more than categorize. Trends in Cognitive Science. 1999. № 3. P. 99–104.
31. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика : Курс лекций по английской филологии. Тамбов : Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
32. Bryson N. Looking at the Overlooked : Four Essays on Still Life Painting. London : Reaktion Books, 1990/2018. 192 p.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Луньова, Т. В. (2020). ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЇ «ДАВНЬОРИМСЬКІ КСЕНІЇ» У МЕТАЕКФРАСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ЕСЕ НОРМАНА БРАЙСОНА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ. Мова. Література. Фольклор, 1(1), 138-146. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-20