СТРАТЕГІЯ ТЕАТРАЛЬНОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ БОРИСА ДЖОНСОНА

  • Л. О. Луценко
  • І. С. Зоренко
  • І. М. Клименко
Ключові слова: маніпуляція, адресант, адресат, тактики, мовленнєві засоби

Анотація

Політика є багатогранним феноменом, який передбачає передусім боротьбу за владу та маніпулятивний вплив, які відбиваються у використанні відповідних стратегій, тактик та мовленнєвих засобів. У статті розглянуто проблему стратегій і тактик маніпуляції, а також мовленнєвих засобів, які реалізують їх у політичному дискурсі, зокрема у промовах Бориса Джонсона. Серед багатьох класифікацій стратегій маніпулятивного впливу, представлених у сучасній академічній літературі, автори цієї статті віддають перевагу типології стратегій маніпуляції, запропонованій Оленою Михальовою. Окрім стратегій на зниження статусу опонента та стратегії на підвищення власного статусу, учена виокремлює стратегію театральності, яка і є предметом дослідження в цій статті. Автори статті ґрунтуються на традиційній версії тлумачення театральності як якості, що стосується сценічності, а також беруть до уваги погляди на театральність Олени Шейгал, уважають політичну комунікацію концептом, наближеним до театру, де адресат виступає глядачем, який сприймає політичну подію як драматизовану виставу. У статті розглянуто стратегію театральності в політичному дискурсі Бориса Джонсона в аспекті тактичної і мовленнєвої реалізації з метою впливу на психологію адресата відповідно до задуму адресанта. Дослідження дало змогу авторам ідентифікувати численні тактики, які актуалізують стратегію театральності, зокрема тактики спонукання, ототожнення, кооперації, апелювання до аудиторії, вираження беззаперечної впевненості, презентації, обіцянки, а також мовленнєві засоби, які використовує політик із метою здійснення маніпулятивного впливу на адресата. З’ясовано, що найбільш продуктивними у вербалізації тактик стратегії театральності виявляються лексико- граматичні засоби. Серед синтаксичних засобів переважають паралельні конструкції, які є експлікацією прихованого мовленнєвого впливу на аудиторію. Подальші дослідження комунікації в політичному дискурсі передбачають зосередження уваги на стилях окремих політичних лідерів та їх порівняльному аналізу.

Посилання

1. Куліш Т. Вербалізація агональності в американському політичному дискурсі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. 2013. № 18. С. 346–350.
2. Михалева О. Политический дискурс: специфика манипулятивного воздействия. Москва, 2009. 252 с.
3. Шейгал Е. Театральность политического дискурса. Единицы языка и их функционирование. Саратов, 2000. № 6. С. 92–96.
4. Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Use. London ; New York, 1987. 345 p.
5. Johnson B. Transcript: Boris Johnson’s election victory speech in full. 2019. URL: https://www.aljazeera.com/news/2019/12/transcript-boris-johnson-election-victory-speech-full-191213082621940.html (дата звернення: 26.08.2020).
6. Johnson B. Transcript: Boris Johnson’s first speech to Parliament as UK Prime Minister. 2019. URL: https://www.reuters.com/article/us-britain-eu-leader-speech-text/boris-johnsons-first-speechto-parliament-as-uk-prime-minister-idUSKCN1UK1JK (дата звернення: 26.08.2020).
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Луценко, Л. О., Зоренко, І. С., & Клименко, І. М. (2020). СТРАТЕГІЯ ТЕАТРАЛЬНОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ БОРИСА ДЖОНСОНА. Мова. Література. Фольклор, 1(1), 153-158. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-22